Лай­ка існує прак­тично у всіх мо­вах світу - і в ук­раїнській та­кож.

При ць­ому істо­ричні ук­раїнські об­ра­зи біль­ше кон­цен­тру­вали­ся на рек­таль­них ню­ан­сах, але під впли­вом росій­ської мо­ви по­пуляр­ною став та­кож інший вид не­цен­зурної лек­си­ки - пов'яза­ний зі ста­теви­ми ор­га­нами. 

 

За­галом лай­ку різних на­родів час­то поділя­ють на декіль­ка підвидів, які пов'язані з го­лов­ною те­мою, на якій зо­серед­жені об­ра­зи.

Так, для ба­гать­ох євро­пей­ських країн найбіль­шою лай­кою вва­жаєть­ся зви­нува­чен­ня в не­охай­ності. У такій коп­ро­рек­тальній лек­сиці провідне місце зай­ма­ють ви­рази, пов'язані з відпра­вою при­род­них пот­реб - це тип, нап­риклад, німців і фран­цузів.

Інший вид - це не­нор­ма­тив­на лек­си­ка, в якій го­лов­ни­ми є об­ра­зи, пов'язані зі ста­теви­ми ор­га­нами. Та­ка лай­ка є провідною, скажімо, у аме­риканців, росіян і англійців.

Бри­тансь­ка те­лерадіоком­панія BBC кіль­ка разів про­води­ла досліджен­ня що­до то­го, які сло­ва в цій країні вва­жа­ють­ся найбільш гру­бими.

У 2000 році та­кими ста­ли cunt, motherfucker, fuck, wanker, nigger, bastard, prick, bollocks, arsehole, paki, shag, whore, twat, piss off, spastic - при ць­ому де­які з них - paki, nigger, bastard, prick - нас­правді не є влас­не не­цен­зурною лек­си­кою, але вва­жа­ють­ся неп­ри­пус­ти­ми че­рез національні і куль­турні особ­ли­вості.

Є і до­сить нез­вичні ви­пад­ки, нап­риклад, в японській мові об­ра­за бу­дуєть­ся спеціаль­ною бу­довою ре­чень та фраз, що по­рушу­ють зви­чайні нор­ми ввічли­вості.

А в де­яких арабсь­ких країнах най­сильнішою об­ра­зою вва­жаєть­ся бо­гохуль­ство.

Чи не най­пер­ший літе­ратур­ний прик­лад вітчиз­ня­ної лай­ки мож­на знай­ти в по­емі «Енеїда», де Іван Кот­ля­ревсь­кий для ко­лорит­но­го опи­су ге­роїв вжи­вав чи­мало лай­ли­вих слів. Се­ред них: Юно­на - су­ча доч­ка,

Ве­нера - плю­гава, невірна, па­кос­на, ха­лява,

Неп­тун - «іздав­на був дряпічка»,

Е­ол - ха­бар­ник.

Та­кож вжи­вались сло­ва «ду­рень», «мор­ду розміжжу», «чор­тові со­роки».

За­галом в Ук­раїні лай­ка в ос­новно­му пов'яза­на із справ­лянням при­род­них функцій ор­ганізму, тоб­то скон­цен­тро­вана на лайні, а не на сексі. Най­ужи­ванішим є сло­во «сра­ка», яке здав­на ви­корис­то­вува­лось в безлічі кон­текстів, по­чина­ючи від варіантів по­силан­ня опо­нен­та са­ме ту­ди, до фізич­но­го пред'яв­лення ду­пи, як об­разли­вого жес­ту.

Та­кож час­то ви­корис­то­ву­ють­ся «споріднені» з те­мою сло­ва: гімно, гімно со­баче, гімнюк, зас­ра­нець, се­рун, дрис­тун, бздю­ха.

 

 

Та­кож ха­рак­терним для вітчиз­ня­ної лай­ки є ви­корис­тання різно­го ро­ду прокль­онів, які як пра­вило фор­му­лю­ють­ся конс­трукціями «А щоб ти» та «бо­дай» (тоб­то, Бо­же дай). Нап­риклад: а щоб ти всрав­ся, бо­дай тобі по­вила­зило, трясь­ця твоєї ма­тері (трясь­ця - це хво­роба, ли­хоман­ка), хай вам грець.

При ць­ому час­то ужи­вані і більш «тяжкі» об­ра­зи шти­бу блядь, хуй, їбать, су­ка, піда­рас, му­дак, пиз­да, кур­ва, й­об твою мать  - є за­пози­чени­ми із тюрксь­кої, ста­рос­лов'янсь­кої, росій­ської, поль­ської та інших мов. Але з ро­ками во­ни та­кож ста­ли звич­ни­ми в Ук­раїні, хоч і на­лежать до іншо­го - геніталь­но­го ти­пу лай­ки.

Вар­то за­ува­жити, що подібні сло­ва за­галом є спіль­ни­ми для ба­гать­ох слов'янсь­ких мов. Так, нап­риклад, «блядь» вжи­ваєть­ся і як лай­ли­вий ви­гук, і як поз­на­чен­ня повії, роз­пусної жінки. Са­ме в ос­таннь­ому зна­ченні відо­ме ба­гать­ом східнос­лов'янсь­ким мо­вам, хо­ча істо­рич­но та­кож ма­ло інший сенс - «лю­дина в омані», «єре­тик» (давньо-русь­ке блѧдь - «об­ман», «повія»), або «базікан­ня», «ма­рен­ня», «єресь», «роз­пуста» (ста­рос­лов'янсь­ке блѧдь).

Не­цен­зурне «пиз­да» вжи­ваєть­ся що­до жіно­чих ста­тевих ор­ганів і як еле­мент ба­гать­ох лай­ли­вих зво­ротів. Це сло­во та­кож є в ба­гать­ох слов'янсь­ких мо­вах: росій­ською «пиз­да», біло­русь­кою «пізда», поль­ською, чесь­кою і сло­ваць­кою - «pizda». Більш то­го, це сло­во та­кож за­пози­чене у нес­лов'янські ру­мунсь­ку та мол­давсь­ку мо­ви (pizda/pizdă). При ць­ому в ук­раїнській мові ви­мова «пізда» є росіянізмом.

Аме­рикансь­кий лінгвіст Ери­ком Гем­пом вис­ло­вив дум­ку, що прас­лов'янсь­ке *pizda по­ходить че­рез пра­бал­тослов'янсь­ке *pīˀsdāˀ з праіндоєвро­пей­сько­го *písdeh₂ (ут­во­рене з ко­ренів *h₁epi  - «на», «чим» і *sed- - «сидіти»), що оз­на­чає: «на чо­му си­дять», «чим си­дять».

 

 

Сло­во «їба­ти» («здій­сню­вати ста­тевий акт») ана­логічно відо­ме біль­шості слов'янсь­ких мов. Це сло­во спо­чат­ку ма­ло зна­чен­ня «вхо­дити», «про­ника­ти», пізніше зву­зило­ся до «про­ника­ти у жінку». Лай­ка «хуй» та­кож є в біль­шості слов'янсь­ких мов. Первісне зна­чен­ня - «ко­люч­ка», «шпи­чак», «шип». Ціка­во, що від ць­ого ко­реня по­ходить і слов'янсь­ке сло­во «ко­хати».

За­галом се­ред го­лов­них при­чин ви­корис­тання лай­ки - бідність слов­ни­ково­го за­пасу, ефект за­боро­нено­го пло­ду і ви­ражен­ня ієрархічної зна­чимості. Ос­таннє помітно тоді, ко­ли керівни­кам доз­во­ляєть­ся ви­корис­то­вува­ти ма­тюки, у той час як підлег­лим це за­боро­нено. Ще один ню­анс - дань моді, яка та­кож ак­ту­аль­на для не­цен­зурної лек­си­ки: за­раз модніше го­вори­ти, нап­риклад, «піда­рас», ніж «зас­ра­нець».

Вар­то за­ува­жити, що текст про ук­раїнсь­ку лай­ку був би не­пов­ним без най­зна­менитішо­го її прик­ла­да: лис­та ко­заків ту­рець­ко­му сул­та­ну, й­мовірно, Мех­ме­ду IV: «Ти, сул­тан, чорт ту­рець­кий, i прок­ля­того чор­та син і брат, са­мого Лю­цефе­ря сек­ре­тарь. Якiй ты в чор­та ли­цар, ко­ли го­лою сра­кою їжа­ка не вбъ­ешь?! Чорт ти, вис­ра­на твоя мор­да. Hе бу­дешь ты, сукiн син, синiв христіянсь­ких пiд со­бой ма­ти, твой­ого вiй­ска мы не боїмо­ся, зем­лею i во­дою бу­дем бить­ся з то­бою, вра­же ти роз­прок­ля­тий си­ну! Рас­про­ной­об твою мать! Ва­вилонь­ский ты жи­хась, Ма­кэдонь­ский ко­лес­ник, Iеру­салимсь­кий бра­вир­ник, Алек­сандрiй­ський ко­золуп, Ве­лико­го і Ма­лого Егип­та сви­нарь, Ар­мянсь­ка зло­ди­юка, Та­тарсь­кий са­гай­дак, Ка­менец­кий кат, у все­го свiту i пiдсвiту бла­зень, са­мого гас­пи­да онук, а на­шего хуя крюк. Сви­няча ти мор­да, ко­быля­ча сра­ка, рiзниць­ка со­бака, нех­ре­щений лоб, ну и мать твою й­об. От так тобi За­поріжцi вид­ка­зали, плю­гав­че. Не бу­дешь ти i сви­ней христiансь­ких пас­ти. Те­перь кон­чаємо, бо чис­ла не знаємо i ка­лен­да­ря не ма­емо, мiсяц у небi, год у книзі, а день та­кий у нас, який i у вас, за це по­цилуй в сра­ку нас!»

 

Джерело:platfor.ma