Літня відпустка - це, як правило, подорож, під час якої нас чекають пригоди як різновид відпочинку.

Тож не дивно, що майже всі автори книжок цього огляду вважають, що від нас самих залежить, яким він буде - веселим чи сумним, цікавим чи нудним, одноманітним чи розмаїтим.

Український письменник Ігор Бондар-Терещенко зібрав для НВ STYLE п'ять книг, які варто прочитати перед відпусткою.

 

 

Джоджо Мойєс. Один плюс один.- Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

Вибравши цю історію авторки, яка спеціалізується за щасливих фіналах, ми не розчаруємося, особливо перед літньою відпусткою. Адже, за сюжетом, родина збирається саме у подорож, під час якої ми дізнаємося всі подробиці про життя батьків і дітей. Всі по черзі - крім собаки, звичайно (яка, тим не менш, бере участь у сварках) розповідають про свої проблеми. Мати - про виснажливу працю, батько - про непорозуміння з дітьми, що ж до самих дітей.

..

 

" - Там, у напівпорожньому ресторані, сидячи на червоній шкіряній банкетці й дивлячись, як потроху стигне небажаний сніданок, Ед нарешті зрозумів, як сильно тужить за батьком. Він віддав би що завгодно, аби тільки побачити його обнадійливий кивок, подивитися, як проступає на його обличчі дещо неохоча усмішка. Він не тужив за домом усі п'ятнадцять років, відколи поїхав, аж раптом відчув такий сум, що почувався геть розбитим. Він сидів у ресторані, видивляючись крізь засмальцьоване вікно на машини, що проносились автострадою, і почуття, якому він не міг дібрати назви, накривало його з головою подібно до велетенської хвилі".

 

Алі Сміт. Як бути двома. - Х.: Фабула, 2018 

Цей роман про любов і несправедливість - мабуть, найкраща з книжок однієї з найяскравіших письменниць сучасної Британії. З одного боку, це авантюрна історія про британського підлітка, дівчину Джорджію, яку кличуть Джордж, в цьому проявляється гендерний момент оповіді. Недарма роман - це розповідь про «двох в одному», про «злиття двох начал», «дві сутності в одному тілі». За сюжетом, мати дівчинки померла, вона живе з батьком в старому будинку і мріє, щоб той завалився. Грає в слова, дратує свого психоаналітика, згадує померлу мати, зокрема поїздку з нею в Феррару для огляду фрески художника епохи Відродження - саме це було одним з випробувань, яке залишилося в пам'яті на все життя. І саме в ньому - ключ до «гендерної» розгадки роману. Тоді мати висунула гіпотезу, що художник, який намалював фреску, був дівчиною, і це заінтригувало малу героїню.


 

З іншого боку, друга частина роману - про подорож того самого художника, який потрапляє в наш час. Він вивчає побут героїні, ходить за нею, розглядає її дім, і заодно розповідає про свою службу у герцога, який замовив йому фреску. Художник сприймає дівчинку за хлопчика, і це не дивно, адже гіпотеза матері щодо його власної статі виявилася вірною.

 

Георгий Голубенко. Одесский Декамерон. - Х.: Фоліо, 2018

Автор цієї книжки недаремно зауважує, що у випадку з його рідним містом, про чиїх героїв він пише, дороговкази непотрібні. Читач, прибувши до Одеси, може йти на всі чотири сторони, і буде йому щастя - зустрічі зі столицею гумору, її дотепними жителями, кумедними ситуаціями. Саме цим наповнений Одеський Декамерон - справжня скарбниця одеських жартів, життєвої мудрості, побутових замальовок, в якій чимало оповідань, незавершений роман, а також відгуки друзів про автора, який не дожив до виходу книжки. На численних фото - їх веселі зустрічі, серед учасників - легендарні імена: Михайло Жванецький, Семен Альтов, Валерій Хаїт, Олег Филимонов. І все в книжці обертається довкола рідного міста автора.


 

«Одесса - город рыжий, - наполягає він. - Построенный из рыжего камня, купающийся в ослепительно-рыжем солнце, он рыжий еще и потому, что вот уже более двухсот лет блестяще исполняет, как говорится, на мировой арене роль рыжего клоуна, постоянно развлекающего всех, кто приезжает сюда, своими смешными, а иногда чуть печальными шутками».

 

Франсуаза Дольто. Боротьба за дитину. - Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

Напевно, перед сімейним літнім відпочинком особливо важливо буде в черговий раз усвідомити, що підліток - це складна система, яку обов'язково треба зрозуміти, Авторка цієї книги - одна з небагатьох, хто на професійному рівні висвітлив тему підліткового періоду. Що значить на професійному? Кожен з нас має вдома інструкцію з користування пилососом, пральною машинкою, а також знає, як поливати квіти чи вигулювати песика. Тож цю книжку цілком можна вважати за інструкцію з поводженню з підлітками в родині. Авторка, будучи фахівцем в галузі дитячої та підліткової психології, підіймає такі важливі, але «незручні» теми, як сексуальність, самотність, проблеми в школі, вживання наркотиків, самогубство, стосунки з батьками, втечі з дому на ін.


 

Методика, про яку нам розповідають, різниться від загальноприйнятої, при цьому авторка вкотре нагадує, що підлітковий вік - це період перебудови організму, у тому числі, психіки. Адже здебільшого прийнято досліджувати проблему соціалізації підлітків, пошук ними сенсу життя, бунт проти батьків, форми самовизначення. Утім, авторка доводить, що все це вторинне порівняно з чуттєвістю, яка пробуджується в цей час у підлітка, і яка іноді його лякає, штовхаючи на вчинки, які годі пояснити. При цьому, звісно, не забуті також соціальні передумови підліткових проблем, а також висловлюється надія на те, що всі ми таки зможемо зрозуміти позицію підлітка і стати на його бік.

 

Вольфґанґ Шивельбуш. Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів. - Л.: Видавництво Анетти Антоненко; К.: Ніка-Центр, 2017

 

У своїй книжці, яка обов'язкового знадобиться у мандрах, відомий німецький дослідник застосовує підхід, який ґрунтується на історії європейської цивілізації. Таким чином, автор Смаків раю, звертаючись до історії непомітних вже сьогодні речей, створює опорні точки для нашої уяви, дозволяючи зануритися в людський світ, яким він був задовго до того, як став для нас звичним. Наприклад, перець чай, кава, тютюн - яке місце вони займали в житті людини протягом століть, починаючи з епохи Середньовіччя до нашого сьогодення?

 

 

Історія завезення, перші кав'ярні часів реформації, будуари іспанської аристократії - цими епізодами повняться розділи, що інтригують вже самими назвами. Кава і протестантська етика, Еволюція паління: люлька, сигара, сигарета, Опій, пролетаріат і поезія, не кажучи вже про рецепти, зроблені на підставі аналізу літератури й мистецтва. Так, аналізуючи картину середньовічного художника, автор розповідає історію про те, що і як їли в ту епоху. Зокрема пивний суп - до того як картопля увійшла в європейський раціон - був основною щоденною стравою.