Кредит МВФ для України - як система рівнянь з кількома змінними... Чи отримає офіційний Київ черговий транш і які подальші економічні перспективи країни? - пояснює виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, Олег Устенко.

Кредит МВФ для України - як система рівнянь з кількома змінними, нині залежить від глобального геополітичного контексту, заявляють експерти. 

Передусім, на настрої МВФ щодо України вплине прагматична політика новообраного президента США. До слова, очолювана ним країна -головний акціонер МВФ.
З іншого боку, офіційний Київ має певний «часовий люфт» для позитивного «кредитного рішення» через відкликання попереднього представника США у Міжнародному валютному Фонді.
Та біда в тому - що окрім траншу МВФ, Україна розраховує нині і на інші джерела фінансування. А тому - фактично балансує на межі прірви.

Вимоги МВФ - чіткі, зрозумілі та уніфіковані для всіх, каже експерт.
Зниження дефіциту держбюджету (для України - це з 10 до 3% ВВП), курсова лібералізація, та - вихід країни на траєкторію стійкого економічного зростання.
З останнім - Україна особливо гальмує, вважає Устенко. При запланованому цьогоріч зростанні на 3% ВВП - до кінця року ми вийдемо лише на показник 65% рівня 1991 року.
А от подобаються комусь вимоги МВФ, чи ні - це питання нині не дискутується. На момент укладання договору - президент, голова уряду, міністр фінансів і голова НБУ - підписали лист про наміри, де Україна зобов'язалась підвищити пенсійний вік і відкрити ринок землі.

Експерт нагадує: торік дефіцит Пенсійного фонду становив 6,4% ВВП, цьогоріч - він збережеться на рівні 6%. Це - справжній колапс.
Як вихід, можна скасувати пенсійне забезпечення (за прикладом країн Азії) або запровадити єдину мінімальну пенсію для всіх (як це в Казахстані), чи... підняти пенсійний вік, як того вимагає МВФ. Але і такий крок - не вирішить проблеми.

Відтак, єдиний правильний вихід - це негайне проведення реальних структурних реформ. Про які власне і йдеться у Меморандумі з МВФ.
Що стосується монетизації пільг і соціальних виплат - це позитивна вимога, впевнений експерт.

Також позитивним кроком стане приватизація підприємств. Та робити це слід «не поспішаючи». Хоча й для МВФ, приватизація по-українськи - не показник: торік до держбюджету було залучено менш ніж 1% від запланованих доходів.
Вкрай болючим є питання ринку сільськогосподарської землі.
З одного боку - це позитивний сигнал для залучення інвестицій, з іншого - такі кроки слід робити дуже виважено.
Чи піде влада на такий крок, чи обійде цю вимогу - питання досі відкрите.

Попри все, у МВФ сподіваються на структурні реформи в Україні задля стабільного економічного зростання, що, у свою чергу, є неможливим без подолання корупції. Тут певні поступи є, та - очевидно - вкрай недостатні.