Підтримувати попит влада більше не може. Ба більше, попит і надалі падатиме. Чому? Згадайте, як за добрих нульових попит в Україні стимулювали за рахунок кредитування. А останніми роками сукупне боргове навантаження на українські родини щодо їхнього середньорічного доходу збільшилося в кілька разів. Що ж робити в цій ситуації нашим домогосподарствам? А підприємствам?

 

Не замислювалися, що таке попит? Відповідаю: в економіці попит - це майбутні доходи компаній і комбінатів, банків і заводів. Для кредитних установ це ще, на жаль, і майбутні проблемні активи. Бо підприємства раніше набрали дорогі кредити, розраховуючи на майбутній попит, а зараз попиту немає, значить, кредити нема чим повертати. І отепер частка непрацюючих кредитів у банківській системі України на сьогодні досягла 57%! Ця цифра неупереджено говорить тільки про одне - ми на краю прірви. До того ж зміцнення гривні може ще більше погіршити загострення проблем в українській економіці.

Як відомо, сьогодні її курс тримається на рівні 26 грн. за одного "американця". І це може привести до уповільнення зростання темпів експорту країни, що от-от намітилося, а також ускладнити і без того непросту ситуацію із торговим балансом. Отже, Кабмін Володимира Гройсмана і керівництво Національного банку змушені будуть швиденько вжити заходів, що пом'якшують посадку економіки України. Тому мій прогноз такий: черговий виток девальвації гривні розпочнеться вже у вересні поточного 2017 року. Ну і, звісно, головне гальмо для розвитку нашої економіки - це відсутність платоспроможного попиту як наслідок після обвалення доходів населення.

 

Про це постійно говорять топ-менеджери місцевих підприємств і компаній. А ті українські виробництва, які ще випускають продукцію, переважно працюють на склад. Відповідно, немає активності й на вітчизняному біржовому ринку, де взагалі не хеджують ризики, бо після давнього прийняття в першому читанні законопроекту про організований ринок та деривативи, народні депутати, видається, геть забули про проект Закону України, не розуміючи його величезної важливості за сучасних ринкових умов, де ємність ринку похідних у десяток разів більша за базові активи.

А що наразі відбувається на українських товарно-сировинних майданчиках? Тут переважно негативна динаміка. Ф'ючерсні контракти взагалі грають симфонію зниження, вони в мінусі. Але що дуже важливо відзначити, то це потенційний підвищений попит з боку США і країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, зокрема, Китаю до активів корпоративного сектора неплатоспроможних банків на загальну суму понад 500 млрд гривень. Зауважу, що вже самі заяви іноземних інвесторів явно позитивні. І тут справді багато інвестиційних ідей, реалізувати які поки не видається можливим.

 

Тому іноземні інвестори, дивлячись на все це, змушені корегувати свої плани у бік скорочення інвестицій в нашу економіку. І в такому зусібіч важкому соціально-економічному становищі улюбленою забавою Кабміну є проведення структурних реформ з метою створення нових робочих місць. Щоправда, ані Володимир Гройсман, ані його міністри не спромоглися роз'яснити нам, як утримувати на одній долоні ці два кавуни - жорстку бюджетну дисципліну та створення нових робочих місць. Адже не тільки проста теорія, а й сьогоднішня жорстка практика підтверджують, що поєднувати ці речі неможливо.

Усі ми прекрасно знаємо, як скорочення бюджетних витрат автоматично веде до скорочення у нас робочих місць. Звідси й потреба в безвізі? То до чого саме кличе нас Кабмін Володимира Гройсмана? На жаль, це досі незрозуміло. Що ж, виходить, що доведеться чекати восени на практичні кроки міністрів і вже по них судити про внутрішньовладні сутички за редути в дострокових передвиборних баталіях. У свою чергу "двіжуха" довкола "ПриватБанку" і голови НБУ Валерії Гонтарєвої свідчить про те, що Ігор Коломойський не має наміру здаватися без бою, тим більше, що за його спиною стоїть численний загін принижених і ображених дрібніших українських неплатоспроможних банків, яких Фонд гарантування вкладів проковтнув в один момент.

 

Для вкладників банків, як ми вже добре знаємо, це означає монополізацію банківського ринку, лавиноподібне відкликання ліцензій у кредитних установ і відповідно втрату вкладниками десятків мільярдів своїх кревних гривень. І ось тепер, за логікою подій, замість Привату на випалене поле має з'явитися новий мастодонт фінансового ринку України. Але хто це? Поки що це таємниця за сімома печатками, а головні гравці шукають свою вигоду в цій сутичці. Так, скоро ми побачимо їхнє зіткнення. Не сумніваюся, що найближчим часом матимемо справу з дуже серйозними потрясіннями. Тож вкладникам банків безперечно варто хвилюватися - дивіться телевізор.

І все ж цікаво, що ще, окрім банкопаду і рекордної девальвації з такою ж високою інфляцією, має відбутися у нас на фінансовому ринку, що підказало б вкладникам банків швидше забирати гроші і ноги з депозитів просто в кеш?! Ну начебто всі грамотні люди, бачать, як розвиваються події на фінансовому ринку за найгіршим сценарієм. Що ще їм має натякнути, що стара банківська модель не працює, а нову не те що не можуть запустити, а навіть не знають, як будувати? Нарешті, тим, хто вже вийшов в кеш, що їм робити з готівкою?

Адже головне завдання - це вміти заробляти регулярно, підтримуючи платоспроможний попит на внутрішньому ринку. І отут я належу до тієї категорії підприємців, які з особистої практики знають: корпоративні історії часто ростуть і на ринку, що падає. Тому через акції та корпоративні облігації раджу входити у високоприбуткові бізнес-проекти, формуючи попит на українському ринку. Звісно, всі у владі у нас розуміли і зараз розуміють, що витримати таку велику кризу можна, якщо буде постійний приплив грошей від західних спонсорів і благодійників, щоб латати бюджетні дірки. Насамперед розраховуючи на те, що коли-небудь, можливо, все якось урівноважиться і владнається.

 

Але так, як хотілося б, не виходить. Більш того, в останні місяці несподівано з'ясувалося, що обсяг грошей в бюджеті різко скорочується. Нарешті, тепер не ми продаємо вугілля: вперше вітчизняна найбільша енергогенеруюча компанія "Центренерго" уклала з американською компанією Xcoal Energy&Resources контракт на постачання до кінця 2017 року 700 тис. тонн вугілля (ціна першої поставки становить 113 доларів за тонну). І тому під час презентації в посольстві США в Києві представник американської компанії Ерні Трешер не приховував свого захоплення: "Це перший випадок, коли вугілля надходитиме з США до України".

Так, є показові приклади у світі, як треба обстоювати інтереси своїх національних виробників, створюючи нові робочі місця та підтримуючи у своїй країні платоспроможний попит.

 

Олександр Гончаров,

 


Керівник сайту http://privatization.in.ua/,

Директор Інституту розвитку економіки України