Кожної весни кияни з острахом очікують, що у столицю прийде велика повінь. Втім, як показує практика, усі переживання у більшості випадків є марними, пише Depo.ua

Та було так не завжди, адже в новітній історії Києва були роки, коли місто просто плавало у воді.

Наприклад, катастрофічним став 1970 рік. Тоді навіть не працювала станція метро "Гідропарк", адже підходи до неї затопило.

Загалом на повінь впливають багато чинників. Наприклад, скільки снігу випало у тій самій Росії чи Білорусі, адже головна річка країни - Дніпро - протікає через ці країни, а початок вона бере у Смоленській області.

Тому, скільки снігу випаде за зиму у сусідніх країнах та й на території України, залежить чи варто очікувати на "велику воду".

За даними Укргідрометцентру, цього року сніготанення у басейні Дніпра почалося у другій половині лютого. Саме тоді відбулося збільшення водності річок, а це вже можна вважати початком водопілля на малих та середніх річках.

Фахівці також зазначають, що упродовж осінньо-зимового періоду у 2016-2017 років у басейні Дніпра були сприятливі умови для формування весняного водопілля.

Загалом у Гідрометцентрі прогнозують, що пропуск води через водосховища дніпровського каскаду, а тому і у Києві, не матиме негативних наслідків для гідроспоруд, мостів та інфраструктури.

У самому ж Києві при пропуску водопілля через Київське та Канівське водосховища також відсутня загроза негативних наслідків для житлової забудови, споруд і господарських об'єктів.

В той же час фахівці кажуть, що можливі невеличкі підтоплення прирічкової території, а саме - зони пляжів у Києві.

Окрім цього, потрібно бути напоготові власникам садово-дачних забудов на пониженнях прируслової ділянки Дніпра.

Проте у Гідрометцентрі кажуть, що в разі випадіння сильних дощів у квітні-травні, не виключається можливість дощових паводків.

У свою чергу голова Київської міської організації Всеукраїнського товариства охорони природи Микола Щепець також запевняє, що ніякої повені у столиці очікувати не варто.

"Запаси снігу були невеликими і його танення відбувалося повільно, а тому земля прийняла воду. Можуть бути хіба що незначні підтоплення, але вони бувають кожного року", - каже експерт.

Крім цього, він додає, що наразі "велику воду" успішно можна регулювати за допомогою двох водосховищ - Київського та Канівського.

Микола Щепець нагадав, що одна з найбільших повеней у столиці була у 1931 році, коли ще не було ані Київського, ані Канівського водосховищ.

Тоді, наприклад, вулиці Межигірська та Щекавицька буквально тонуло у воді.

Ще воени 1930 року йшли сильні дощі, які перевищували норму майже на 50%. Це наситило грунт водою, а потім почалися дуже сильні морози, що дало змогу промерзти землі. також була сніжною зима 1930-1931 року.

Усе це вкупі після різкого потепління у квітні 1931 року і призвело до масштабної повені.