В студії зимових політичних етюдів тепло від такої гості:сьогоднішній господар Олег Саакян запросив до непростої розмови про деокупацію українську письменницю, журналіста  Олену Стяжкіну.

О.Саакян: хочу говорити з Вами сьогодні про те, як живе країна. Але не про повсякденності, а в цілому. Ви одна з перших, хто почав використовувати термін «деокупація», Ви дуже ревно до цього відноситесь, але чому саме «деокупація», а не якісь інші назви?

 

О.Стяжкіна: «Деокупація» можливо тому, що ми маємо зрозуміти, що наша війна, точніше не наша війна, а агресія Росії проти України має декілька вимірів. І один з них це вимір смислів, вимір пропаганди - це можна по різному називати. Власно, я думаю, що станом на сьогодні Федерація, завдяки Україні, завдяки Українській Армії не може здійснити військовий наступ, який зухвало обіцяли здійснити. Думаю, що цей напрямок є закритим. Але вони ніколи на полишать нас у спокої, бо імперські амбіції, імперські судоми, пам‘ять про те, що вони колись чимось були, і саме через це Україну ніколи не залишать у спокої. Наразі Федерація переходить до формування, вона і не припиняла з рештою це робити, до формування майбутніх смислів, таких смислів щоб вони могли підривати Україну зсередини. Щоб ми зруйнували самі себе. І власне до таких смислів належить розуміння, яке агресор активно формує в Україні, що агресія Росії, насправді є громадянський конфлікт. Звідси походять ідеї «примирення», які Кремль закидає не тільки в середину України. Він закидає їх і через своїх європейських партнерів, лоббістів, добрих людей на решті, наших партнерів. Цей шлях «примирення» називається реінтеграція і примирення. Тут є пастка, яка буде працювати 20-30-40 років, скільки треба. Що означає «реінтеграція та примирення» - це означає, що хтось деінтегрувався і посварився. Якщо ми подивимось на окупацію Гітлером Чехословаччини, яка штучно була поділена на окремі, квазі державні утворення (Моравія, Судети тощо), але ж ніхто тоді і зараз не казав, що Чехословаччина була деінтегрована. Очевидно, що була агресія, була анексія і звідси і йдеться про реінтеграцію. Так само і в Україні: Крим є анексованим, території Донеччини і Луганщини є окупованими. Так, ми будемо говорити сьогодні про реінтеграцію, але лише в тому сенсі, що вона є «вшитою» в деокупацію.
Якщо ми використовуємо «лінзи» окупації, то ми розуміємо і окуповані території, і окупованих людей, їх стратегії виживання, їх сценарії зради, героїзму, колаборації. Це означає, що деокупацію ми будемо проводити серед різних людей і вони будуть проводити її самотужки. Безліч людей чекає на Україну. Це і є, власно, той ресурс, який буде проводити деокупацію. Вона буде проводитися там: силами донеччан, луганчан, торезців.

О.Саакян: але ж багато є людей, які не вірять, що на окупованих територія є люди, які будуть проводити деокупацію...

О.Стяжкіна: багато хто і в Бога не вірить.
Якщо ми говоримо про деокупацію, то маємо говорити про її простори. Стоїть проблема і деокупації від радянського минулого.

 

Більше на відео:

INTV