Черговий весняний Етюд створений його авторами - політологом Костянтином Матвієнко та кандидатом політичних наук, істориком  Ольгою Михайловою у продовження теми Українського Гетьманату.

 

Костянтин Матвієнко: квітень 2018. 29 квітня виповнюється 100 років від дня, коли з'їзд хліборобів обрав Павла Скоропадського (зрозуміло, що це була певною мірою формальна акція) на Український Гетьманат, на Гетьмана України. Було створено своєрідний монархічний лад, монархічний устрій для тодішньої Української Держави. Історик Ольга Михайлова багато працює над тим періодом, над реформами Павла Скоропадського, над його спробами створити українську державність і власне над темою його оточення.

З чого почнемо, пані Олю: чому не вдалося чи як сталося?

 

Ольга Михайлова: відразу почну з того, що у квітні 1918 року не йшлося про монархічний лад. Саме гетьманування уявлялося самому Павлу Петровичу, як тимчасова диктатура, яку він мав би запровадити аби навести лад в країні, але на дуже недовгий, визначений час. Власне, по тому передбачалося скликання Сойму, який би взяв на себе функцію щось на кшталт Установчих Зборів, які би і визначили подальшій лад в Україні. Не йшлося про такі ознаки монархічного ладу, як, наприклад, спадковість влади. Значно пізніше, на еміграції гетьманський рух набув рис монархічного руху...