Рада стартувала. Після майже 2-місячної відпустки народні депутати взялися до роботи. Новий політичний сезон парламент розпочав із того, за що не встиг проголосувати на минулій сесії: Освітня та судова реформи.  Після цього народні обранці планують перейти до медичної та пенсійної.

Під час розгляду Закону про освіту, найконфліктнішим стало мовне питання. Сперечалися у сесійній залі через мову навчання дітей нацменшин і корінних народів.
Міністр освіти Лілія Гриневич у коментарях журналістам сказала про те, що, згідно із законопроектом, українську мову навчання нацменшинам запроваджуватимуть поступово.

 

На кожному рівні середньої освіти має збільшуватись кількість предметів, що навчаються українською мовою.

 

Сьогодні найгірші результати ЗНО якраз дітей з таких шкіл, бо вони, провчившись 11 років у нашій школі, на жаль, не володіють українською мовою та, що б скласти зовнішнє незалежне оцінювання.

 

Врешті під час розгляду проекту Закону домовились про компромісний варіант 7 статті: нацменшини матимуть право вчитися їхніми мовами паралельно з українською у дитсадках і початковій школі, а корінним народам ще й у середній школі.

 

Суперечки точилися і в питанні підвищення зарплат вчителів.

Автори Закону пропонували підвищити її протягом кількох років до 6 тисяч. Проголосували за зростання "до трьох мінімальних зарплат".

 

У четвер в Раді перед депутатами із щорічним посланням виступив президент Петро Порошенко. У своїй півторагодинній промові він говорив про курс на Євроінтеграцію та НАТО, Крим, Донбас, російську агресію, зміцнення Збройних сил, необхідність реформ, приділивши увагу ключовим темам, які хвилюють українців. Головним досягненням 3-річної роботи він назвав підписання Асоціації з ЄС та запровадження безвізу.

 

Порошенко відкинув ідею дострокових президентських та парламентських виборів і закликав народних обранців скасувати депутатську недоторканність. Хоча б для своїх наступників.


Опозиційні фракції розкритикували звернення президента. У «Самопомочі» вважають його передвиборчим, а соратник Юлії Тимошенко навіть назвав його цинічним.


Все, що робиться в країні, виявляється зробив Петро Олексійович,навіть ті невеличкі зрушення, які відбуваються. Кажу ще раз, настільки цинічного виступу я не чув. З іншого боку, я не почув жодних чітких планів розвитку нашої країни в жодному напрямку.

 

Після цього Верховна Рада перейшла до судової реформи, розпочавши розгляд у другому читанні проекту закону №6232 про внесення змін до низки процесуальних кодексів. За словами депутатів, це найбільший проект в історії парламентаризму. Документ містить майже 4 з половиною тисячі поправок. Вони одна за одною відхилялись парламентарями.

 

У «Батьківщині» заявили, що президентський законопроект не спрямований на створення справедливої судової системи та належного  забезпечення прав громадян України, а його розгляд - профанація парламентської роботи.


П'ятниця розпочалась із традиційної години запитань до уряду. Міністр соцполітики Андрій Рева доповідав про законодавче забезпечення пенсійної реформи. Але найгостріші питання депутати ставили очільнику уряду Володимиру Гройсману.

 

Після того, як міністри покинули урядову ложу, депутати відмовились скасувати півгодинну перерву у засіданні о 12 годині. Пропозицію першого заступника Голови Верховної Ради Ірини Геращенко підтримали лише 100 нардепів, натомість сесійний зал ряснів порожніми місцями.

 

Цього дня народні обранці знову працювали над судовою реформою, продовживши розгляд поправок  до законопроекту щодо процесуальних кодексів.  Втім ухвалити документ депутатам поки не вдалось.

Зупинившись на 665 поправці, парламентарі розійшлись до 19 вересня.