Хто здійснив тяжкі злочини, приймав участь у бойових діях проти України, організовував сепаратистські рухи на замовлення країни-агресора, очолює окупаційні структури влади на окупованих територіях - не підлягатиме прощенню.

Про це в коментарі INTV після презентації у Києві проекту Закону України "Про прощення" (який сприятиме процесу деокупації Донбасу і Криму - прим.) розповів Андрій Сенченко, голова Всеукраїнського громадського руху «Сила права».

 

Як зазначив співавтор документу, прощенню можуть підлягати тільки ті громадяни, які здійснили злочини невеликої і середньої тяжкості.

«Це коли люди, знаходячись у стані стресу, інформаційного тиску, залякування на окупованих територіях, пішли на якусь взаємодію з окупантами, яке не мало тяжких наслідків», - сказав Сенченко.       

Він зауважив, що у законі мова йде не про звільнення від кримінальної відповідальності, а сама процедура «прощення» означає заміну покарання з позбавлення волі на тимчасове обмеження прав. В залежності від тяжкості злочину - на 5 чи 10 років.

 

Крім цього, закон вирішує ще одне завдання - чітко проводить межу між тими, хто здійснював злочини різного ступеня тяжкості і мільйонами українців, які живуть на окупованій території і ні в чому не винні.

«Вони не здійснювали злочинів, вони не є посібниками окупантів, а жертвами окупації і російської агресії. У цьому питанні крапка має бути поставлена у законі», - зазначив голова ВГР «Сила права».

 

Сама ж заява про «прощення» - не є заявою до суду щодо прощення, як такого.

«Це звернення до українського народу і держави. Судам же відводиться роль представника держави, які від імені держави Україна виноситимуть такі рішення. Повторюся, якщо людина здійснила тяжкий злочин - вона не підлягає прощенню», - підкреслив А. Сенченко

 

Якщо ж у заяві про злочин сам заявник збрехав - він вбивав, катував, воював проти України, а зізнався у якійсь «дрібниці» - то рішення щодо прощення не звільнятиме його від відповідальності за тяжкі злочини. Тому що суд розглядатиме лише те, у чому він сам зізнався.  

«Якщо ж мали місце злочини на окупованій території, то це ілюзія, що в Україні про це не дізнаються. Тому що нема злочинів без свідків. І ніхто не звільняє наші правоохоронні органи від розслідувань кожного факту тяжких та інших злочинів. Тому рано чи пізно тому хто збрехав і думає, що він отримав прощення - до нього «постукають» і цей акт про прощення його не звільнить від відповідальності. Це не індульгенція», - наголосив співавтор законопроекту.

 

У законі «Про прощення» чітко прописані критерії скороченої процедури розгляду. В першу чергу відсіюються ті, хто здійснив тяжкі злочини - у такому разі будуть задіяні загальні норми КПК. Водночас, ті хто зізнався у скоєнні злочинів малої чи середньої тяжкості - у них процедура буде коротшою.   

 

Справи розглядатимуться в українських судах, які, очікується, будуть відновлені після деокупації територій. Як за рахунок повернення суддів, які нині є вимушеними переселенцями і проживають на території, підконтрольній Україні, так і тих, які будуть залучені з інших регіонів країни.

«Кожна людина зможе подати заяву або по місцю свого проживання, або на власний вибір - у будь-який український суд», - підсумував А. Сенченко.

Заяви про скоєння злочинів до судів можна буде подати протягом 6 місяців з моменту деокупації українських територій.