331 до н.е. Александр Македонський

у вирішальній битві біля Арбели (Месопотамія) розбив війська персидського царя Дарія III і фактично підкорив собі усю Персію.

 

1665 Гетьманом правобережної України

обрано Петра Дорошенка.

 

1856 Помер Євстахiй Прокопчиць (Прокопчич),

український фiлолог, громадсько-полiтичний дiяч i педагог. Освіту здобув у Львівському університеті (вивчав богослов'я). Викладав у Станіславівській, Львівській академічній (українській) та Тернопільській гімназіях. Займався дослідженнями в ділянці класичної філології, зокрема вивчав вплив грецької мови на українську. Автор численних публікацій з цього питання. У 1848-49 - співзасновник і голова Станіславівської Руської Ради, депутат австрійського рейхстагу у Відні. У 1849-50 - заступник голови Головної Руської Ради. Домагався запровадження викладення українською мовою в школах Галичини, заснування кафедри української мови і літератури у Львівському університеті, створення української національної гвардії. Автор статей на політичну й історичну тематику в газетах Відня і Праги. Народився в 1806 році, точна дата невідома.

 

1856 У французькому журналі "Revue de Paris" почали друкувати роман Гюстава Фобера "Мадам Боварі",

відхилений книговидавцем за ряд сцен, що "зачіпали моральні устої суспільства". Лише в наступному році роман вийшов окремою книгою.

 

1871 Засновано Колегію Павла Галагана, названу так засновником - Григорієм Галагананом честь його сина Павла.

Для її утримання Григорій Галаган пожертвував до фонду навчального закладу мільйон рублів і придбав садибу - три будинки і кілька флігелів по вулиці Фундуклеївській у Києві, що загалом утворювали цілий квартал. На початку у колегії навчалося 16 вихованців, згодом їх число зросло до 67 осіб, з них стипендіатів Галагана (тобто студентів, що мали матеріальне забезпечення від засновника на період навчання) було 29-31 учень.
У статуті Колегії імені Павла Галагана зазначалася мета закладу: а) надати певному числу незаможних молодих людей підготовчі можливості для отримання університетської освіти; б) сприяти розвитку самостійної педагогічної справи в Україні шляхом навчально-виховної практики.
Колегія складалася з чотирьох класів, які програмно відповідали чотирьом старшим класам класичних гімназій. Директора призначав фундатор або його спадкоємець (з 1888 по 1896 роки - вдова Катерина Галаган), а затверджував міністр народної освіти. Директорами працювали в різні роки Іван Ничипоренко, Андроник Степович, Інокентій Анненський - поет, драматург, літературний критик. Серед викладачів - історик Єлисей Трегубов, художник Микола Пимоненко, історик і фахівець зі словесності Василь Сиповський, освітянин, видавець Володимир Науменко, член-кореспондент Російської академії наук Павло Житецький.
Учні Колегії випускали журнал "Слово", заснували історико-літературне товариство, де читали реферати з історії, літератури, філософії, економіки, переклади. Це виходило за рамки програми, але підтримувалося адміністрацією Колегії. У листі до міністра народної освіти Григорій Галаган писав: "Я хотів би надати заснованій Колегії більше самостійності в діях, аніж мають казенні гімназії".
Колегія Павла Галагана робила свою добру справу по 1920-й рік включно. Вихованці Колегії Павла Галагана жили у комфортних умовах при навчальному закладі, а влітку ті, кого не забрили батьки, виїздили на дачу до мальовничої місцевості під назвою Покорщина у місті Козельці. В спудейському товаристві, де було прийнято нарікати кожен виш котроюсь жартівливою назвою галаганівців іменували "Колегією Пустих Голів", на свій манір перекручуючи КПГ - скорочену назву Колегії Павла Галагана. Серед тих "пустоголових" випускників: академік Агатангел Кримський - неодмінний секретар Всеукраїнської Академії наук, сходознавець, поліглот, перекладач, поет, репресований 1941 року і загиблий в ув'язненні; Володимир Липський - ботанік, президент ВУАН; Нестор Котляревський - історик літератури, академік Петербурзької АН, директор Пушкінського дому; Володимир Грабар - правник-міжнародник; Дмитро Петрушевський - історик Західної Європи; Михайло Калинович - мовознавець та лексикограф. А ще оригінальні українські поети, неокласики Михайло Драй-Хмара і Павло Пилипович - обидва загинули у сталінських концтаборах.
Бібліотека Колегії, придбана на кошти Григорія Галагана та його спадкоємців нараховувала понад десять тисяч томів (значна частина збереглася і нині - в приміщенні Колегії тепер Музей літератури України), раритетні твори "Лексикон словенороський" Памви Беринди 1627 року видання, список "Історії Русів" XVII століття та інші.

 

1908 В Детройті (США) Генрі Форд продемонстрував нову модель свого автомобіля - двомісний "Форд Модель Т",

який завдяки своїй дешевизні та економічності став однією з найпопулярніших машин першої третини ХХ століття. Початкова ціна в 850 доларів була згодом знижена до 825 завдяки застосуванню конвеєрного способу збирання автомобілів, а в 1924 році "Жерстянка", як в народі називали "Модель Т", продавалась вже за 300 доларів. З часом в "Моделі Т" з'явився електричний стартер і електричні фари. До 1927 року, коли "Модель Т" зняли з виробництва, їх було виготовлно 15 мільйонів екземплярів.

 

1931 Випустив перший трактор Харківський тракторний завод.

 

1959 У Києві створили Товариство культурних зв'язків з українцями за кордоном.

 

1988 На позачерговій сесії Верховної ради СРСР генеральний секретар ЦК Компартії СРСР Михайло Сергійович Горбачов обраний на формально найвищу посаду в державі -

на посту голови Президії Верховної ради він змінив вибулого у відставку Андрія Андрійовича Громика.


Світлана Мормель
Олекса Янів