1906 Народився Йосиф Кладочний,

український греко-католицький священик, близький друг Андрея Шептицького. Від вересня 1934 року Йосиф Кладочний був капеланом польського концтабору Береза Картузька, в 1939 і сам став його в'язнем. Після звільнення, у 1935-1938 роках був головним редактором релігійного часопису «Лицарство Пресвятої Богородиці». Під час першої радянської окупації Західної України 22 грудня 1939 митрополит Андрей Шептицький доручив йому нелегально поїхати до Риму з пакетом документів, щоб Папа Пій XII дозволив висвятити на єпископа Йосифа Сліпого, з правом наступництва з титулом архієпископа Серрейського. У пакеті документів містилися також листи до Апостольської Столиці, в яких Митрополит Андрей висвітлював ситуацію УГКЦ на Західній Україні.
Під час Другої світової війни служить капеланом 30-ї дивізії Ваффен CC «Галичина». В цей час тісно співпрацює з ОУН, сповідає Бандеру і виконує доручення Андрія Мельника, Романа Шухевича, Зенона Коссака.
У 1944 році отримує важке поранення у битві під Бродами, знаходиться на межі життя та смерті, але одужує і продовжує підпільну діяльність священика. Від 17 травня 1947 до 1 серпня 1956 відбуває ув'язнення у таборах ГУЛАГу (Воркута, Мордовія). Причиною цього ув'язнення була відмова від переходу на московське Православ'я та зв'язки з ОУН.


1906 Народився Альберт Гофманн,

швейцарський хімік і літератор, широко відомий як «батько» наркотику ЛСД. Його дослідження лізергінової кислоти, компонента алкалоїдів ріжків, в остаточному підсумку привело до синтезу LSD-25 у 1938 році. Через 5 років, повторюючи синтез майже забутої речовини, доктор Альберт Гофманн відкрив психоделічний ефект LSD після випадкової абсорбції - всмоктування речовини через шкіру кінчиків пальців 16 квітня 1943 року. Через три дні, 19 квітня (цей день відомий як «День велосипеда», після поїздки Альберта Гофманна з лабораторії додому під впливом LSD), свідомо прийняв 250 мікрограмів і випробував більш інтенсивний ефект. Після того була проведена серія експериментів з LSD за участі самого Гофманна та його колег. Перші записи про ці досліди були зроблені 22 квітня того ж року.
Він називав LSD «ліками для душі» і був засмучений загальносвітовою забороною речовини, яка призвела до того, що LSD пішов у підпілля. «LSD успішно використовувався протягом 10 років у психоаналізі», - говорив він, додаючи, що препарат був «украдений» молодіжним рухом 60-х у США й потім невиправдано демонізований правлячими колами. Але визнавав, що LSD може бути небезпечним у поганих руках.
Гофманн є автором більше 100 наукових праць й автором або співавтором декількох книг, включаючи його книгу «LSD - моя важка дитина», що є частково автобіографією й містить опис відомої велосипедної подорожі.
У свій 100-літній ювілей 11 січня 2006 року він став центральною фігурою міжнародного симпозіуму, присвяченого LSD.
У 2007 році Альберт Гофманн посів перше місце у рейтингу ста живих геніїв, опублікованому компанією Synectics на основі опитування, проведеного в у Великобританії,.

Помер природною смертю у своєму будинку в Бурзі під Базелем 29 квітня 2008 року у віці 102 років.


1919 Москва дала відповідь на ноту уряду УНР від 9 січня, в якій зокрема, йшлося про те, що «...в районі Харкова оперує регулярне військо російської армії. Складається воно переважно з китайців, латишів, мадяр, почасти руських», та запитувалося, чому уряд Росії «Явно ухиляється від прямої відповіді на поставлене йому урядом України запитання про мету наступу на Україну, який провадить російське військо». Російський уряд стояв на своїй попередній позиції, а тому заявив, що ультимативна вимога припинення воєнної акції проти Директорії й виводу російських військ з України є безпредметною. У кінці ноти наголошувалося на пропозиції почати переговори в Москві. Того ж дня з Києва для ведення переговорів виїхала українська делегація на чолі з Семеном Мазуренком,

яка прибула до Москви 15 січня.


1922 Чотирнадцятирічний канадець Леонард Томпсон став першою у світі людиною,

яку врятували від смерті від діабету за допомогою ін'єкції екстракту підшлункової залози, в якому містився інсулін.


Світлана Мормель
Олекса Янів