1830 В костьолі Святої Варвари міста Бердичів

Оноре Бальзак побрався з Евеліною Ганською. Їх роман тривав на той час більше 15 років, проте взяти шлюб закоханим вдалося лише за кілька місяців до смерті письменника.

Його приїзди до України, відвідування Києва, Бердичева, Вишнівця та враження від них нині відомі дослідниками з листування Бальзака. З нього, зокрема, відомо як захоплювався Бальзак вправністю українських майстрів. У Верховині йому робили плащ "на сибірській лисиці на зиму з тутешнього сукна". Бальзак також просив своїх друзів надіслати йому з Парижу ескізи різних виробів з металу, щоб замовити їх виготовлення у котрогось верховинського коваля, що його роботу дуже вподобав письменник. Натомість сам Бальзак увійшов до бердичівського фольклору як людина, якій вдалося пошити модний костюм в якомусь Парижі, де цілком пристойно шиють, не дивлячись на те, що він розташований за 800 льє від Жмеринки.

 

1917 У Росії сформований Тимчасовий уряд,

імператор Микола II зрікся престолу, того ж дня з Бутирської в'язниці в Москві було звільнено Нестора Махна - майбутнього лідера українських анархістів.

 

1937 У Чикаго відкритий перший в світі банк донорської крові.

Протягом ХХ століття подібні заклади було створено по всьому світу. В сучасній Україні такими є Центри крові - державними заклади підпорядковані Міністерству охорони здоров'я. Крім загальної "цивільної" служби крові діють дві відомчі: в структурі МВС та ЗСУ.
За час існування донорського руху було доведено, що періодичні кровопускання, які дорівнюють одній донорській дозі абсолютно безпечні для здоров'я людини. Одна донорська доза має назву фізіологічної. Завдяки здачі донорської крові відбувається активізація системи кровотворення донора.
Для заохочення дарування своєї крові в Україні діє в цілому успадкована з радянських часів система, що включає певні пільги та відзнаки. Найвищою відзнакою є звання Заслужений донор України. Володимир Ніколаєв (1945) став першим і лишається наразі єдиним, хто отримав звання Героя України (2006) за донорство крові.

 

1939 Карпатська Україна проголосила незалежність. Сейм ухвалив Закон, за яким Карпатська Україна визнана незалежною державою, республікою з президентською формою правління. Державною мовою республіки проголошено українську, барвою державного прапору - синьо-жовту.

Державним гербом - "краєвий герб: ведмідь у лівім червонім півполі й чотири сині та жовтні смуги в правому півполі, і тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі", державним гімном - пісню "Ще не вмерла України". Президентом обрано Августина Волошина.

 

1991 У Верховній Раді УРСР

уперше відбулася церемонія представлення голів консульських установ іноземних держав в Україні.


Світлана Мормель
Олекса Янів