Корупція в регіонах має системний характер і пронизує майже всі сфери життя.

Про це розповіла під час презентації дослідження на тему «Сприйняття успішності проведення антикорупційної реформи в Україні: регіональний вимір» Світлана Щербань, науковий співробітник Харківського Інституту соціологічних досліджень, передає INTV.

«Якщо говорити про теми, де корупція є суцільною та пронизує всі сфери, то це, передусім, розподіл і перерозподіл бюджетних коштів - він неефективний, він непрозорий, дуже важко ознайомитися з ним. Передусім, це стосується ремонту доріг, їх капітального ремонту, тощо», - сказала вона.

 

Серед іншого були озвучені порушення під час використання, продажу та оренди земельних ділянок (будівництво, землевідведення).

 

Спільними майже для всіх досліджуваних областей є побутова корупція в освітній та медичній сферах, політична корупція (лобізм незаконних рішень, непрозорість призначення на посади) і корупція у дозвільній системі (з вимаганням і наданням хабарів державним установам через третіх осіб).

«Освіта і медицина - це взагалі дві ключові теми, де має місце хабарництво, де надають хабарі, де вимагають хабарі, де вимагають якісь благодійні внески. З цим ми самі майже щодня стикаємося», - зазначила соціолог.

 

Що ж стосується взаємодії активістів з державними органами, то у всіх регіонах вона є здебільшого «неефективною».               

«Заяви, позови активістів - вони, головно, ігноруються, нічого не відбувається. І якщо відкриваються якісь провадження, то вони через деякий час закриваються», - зауважила С. Щербань.

 

Ефективною ця взаємодія може бути тільки у деяких випадках.

«Перший випадок - коли у справі задіяні доволі відомі люди, медійно популярні. Якщо справа набуває широкого громадського розголосу, якщо підозрювані у корупції є особистими ворогами правоохоронців і якщо ті ж самі активісти через свою роботу мають знайомих у правоохоронній сфері, і можуть пролобіювати розслідування тієї чи іншої справи. Але це ситуативно, не на системному рівні», - підкреслила соціолог.

 

У свою чергу, місцева влада ігнорує розслідування активістів і їх напрацювання. Винятки - коли місцеві чиновники прагнуть покращити свій імідж як активного борця з корупцією чи для розправи з політичним опонентом, якого підозрюють у корупційних діях.

 

За традицією, регіональні ЗМІ є «провладними», тож вони не займаються дискредитацією місцевих чиновників, які ж і володіють цими медіа.

 

Дослідження було проведено Харківським інститутом соціологічних досліджень за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Термін - жовтень-грудень 2017 року. Дослідженням було охоплено десять регіонів України: Вінницьку, Полтавську, Рівненську, Закарпатську, Чернігівську, Тернопільську, Миколаївську, Херсонську, Луганську та Харківську області.

Фокус-групи формувалися з представників громадських антикорупційних організацій, журналістів місцевих ЗМІ та активістів відповідних регіонів.