Збирався стати співучасником, на круглий стіл не залишатись, все ж таки я не є експертом спеціально з питань безпеки. Однак, перелік 36-ти спікерів підкорив, і я зостався.

І правильно: виступи - суперові, на мене найбільше враження справили Володимир Василенко - системністю та запалом і Геннадій Друзенко - наполегливістю та конкретністю

 

Привиди минулого

 

Це - мажорний фінал, а відкриттю передувала мінорна розминка. Форум відкривався в 11:00 на території НСК Олімпійський, я прийшов на початку одинадцятої і ... не зміг увійти на територію стадіону, хоча туди ведуть десятки хвірток.

Усі вони були зачинені і зсередини охоронялися ціпком поліцейських. Для прикриття владної сваволі, ззовні огорожі товклись якісь люди, з якимись плакатами. Згадались вибори 2002-2004 років, коли влада тупо зривала заходи опозиційних кандидатів, включно з лідерами В. Ющенком та Ю. Тимошенко.

Не демонізую В. Медведчука більше: наразі він лише озвучка Путіна, яка вартує не дорожче бойкоту. А тоді Президент Леонід Кучма вляпався у плівки майора Мельниченка, Кремль підсунув йому главу Адміністрації В. Медведчука, який виборами і заправляв, зокрема, направляв В. Януковича. Тепер, тим же робом, направляє Порошенка. Туди саме, треба думати.

Навряд чи порохняві думали зірвати Форум: його перетікання у Мітинг - Форум на майдані перед стадіоном навряд чи їх тішило, та й список гостей і учасників (одні спікери Круглого столу чого вартують!) навряд чи спонукав до того.

Але ж провокаторів провокаціям не вчити: по-перше, зняли фейкову картинку, по-друге, розраховували на ексцеси між учасниками Форуму й горе-пікетувальниками, по-третє, потренувались: що не котить посеред столиці - імовірне в регіонах. Ще й з інсценованими ексцесами.

 

Оптимізм майбутнього

 

Поглянув я посумував, а далі бачу: лиха без добра немає. Яким же яскравим, обнадійливим контрастом, на їх нудному тлі, виглядав наш Форум! Спасибі вам, порохоботи, за вашу невсипну турботу.

Хоч і зайву: центральна подія Форуму - виступ Юлії Тимошенко такий якісний і сильний, що вашої підтанцьовки не потребував.

Трижильна Юлія виступала 2 години 20 хвилин, а голос на останніх хвилинах бринів як на перших. Й опісля модерувала Круглим столом так свіжо, ніби не було ні виступу, ні інших подій насиченого дня.

Поза контекстом, виступ пані Юлії може видатись задовгим. Але тексту поза контекстом не буває.

Це - перший, у новітній час, її розгорнутий, програмний виступ з безпекових питань: надважливих взагалі й доленосних наразі. Слід було висвітлити їх у належній повноті (навіть при такій тривалості виступу, деякі з них лише позначені пунктиром). Краще було сказати може й більше за необхідний мінімум, ніж опустити щось важливе.

По-друге, як топ-політик світового рівня, Тимошенко, звісно, володіє усією відповідною проблематикою, але спеціально експертом з безпекових питань вона не є. На відміну, скажімо, від економіки. Тож принципово важливим було достеменно висвітлити цю сферу, і представити фахову команду на чолі з А. Сенченком, Г. Немирею, за участі людей, які роблять високу честь будь-якій команді.

По-третє, тематика цього Форуму гаряча, як розпечене залізо - проблеми Безпеки, Миру та війни у військовий час! Словарна економія тут не до діла!

Тож, на відміну від попередніх Форумів, нагальна тематика значно превалювала над далекосяжними перспективами. І виступ пані Юлії і сам Форум мали більше ознак президентської кампанії, ніж попередні.

Це відчуття моменту і вирізняє пані Тимошенко від інших топ-політиків, робить її безперечним фаворитом президентських перегонів.

 

Ключові змісти Форуму

 

Вище - деякі загальні враження. Але того, що зачепило найбільше: емоційних піків (хвилин ушанування живих та полеглих, Маршу Нової Армії, фінального акорду) я навіть не торкнувся - усвідомлюю брак своїх словарних засобів.

Далі - про ключові змісти від Ю.Тимошенко.

«Мир» - як мета, ключова стратегія і нагальне завдання. Не за всяку ціну, а гідний, переможний. Мир як цінність, мир як декларація, мир як технологія. З механізмами реалізації:

Основні внутрішні - єднання нації та могутня армія, що спирається на власний потужний оборонний комплекс, бо «настав час зробити ставку на себе». У розвиток - десь детально, десь побіжно, зазначені чи не всі безпекові складові: від, власне, армії до розвідки й інформаційної безпеки, військових жінок і капеланів.

Основні зовнішні - активна двостороння і багатостороння дипломатія по всіх паралелях і меридіанах з опорою на точки сили, як от Китай і, особливо, - західний світ. Звідси й пропонований формат - Будапешт плюс: сторони Будапештського  меморандуму - США, Велика Британія, РФ, Україна, доєднані до нього Китай і Франція, а також Німеччина.

Як глянути у профіль - постійні члени Радбезу ООН + Україна та Німеччина. Профіль з іншого боку - Нормандський формат + Велика Британія, Україна, США. Лише сім учасників, а яка повнота і завершеність!

Представництво держав - саміт, вищий рівень. Хто ж не знає: вирішувати питання повинні ті, що здатні їх вирішити. При всій повазі, Лігу Чемпіонів дублерам не опанувати.

Ще вартісний посил: «ніякі гарантії не працюють, якщо немає механізму їх реалізації». І логічний розвиток - «Я оголошую формування Воєнного кабінету. Доручаю формування Андрію Сенченку». Симетрично супроводження політико-дипломатичного формату доручено Григорію Немирі.

Мрійників багато, виконавців - куди менше, а поєднання цих якостей в одній особі - річ унікальна: не лише поставити гідну планку - здолати!

Симетрія, баланс, рівновага між прагненнями і намірами  з одного боку та реалістичними засобами їх досягнення з іншого - це візитівка Нового курсу України від Ю. Тимошенко. Візитівка унікальна. Як і наш шанс нею скористатися.

 

Борис Беспалий