Шість років тому стіни кількох музеїв Криму покинули близько п'ятиста експонатів часів скіфської епохи. Ці стародавні вироби мають велику історичну та культурну цінність для України і світу, говорять дослідники. Експонати повинні були провести півроку в музеї Аллард Пірсона в Амстердамі і повернутися назад. Але все змінили події весни 2014 року.

На момент закінчення експозиції в Амстердамі Крим був анексований вже кілька місяців. Нідерланди не визнали анексію півострова, тому в музеї Пірсона не знали, як і куди повертати експонати. Частина експозиції, яка приїхала з Києва, повернулася в українську столицю, а колекція з Криму вже шість років чекає судового рішення в сховищах нідерландського музею.

Зараз на неї претендують чотири музеї на півострові. Вони наполягають, що мають право керувати музейною колекцією та називають «скіфське золото» культурним надбанням Криму, а не всієї України. Також кримські музеї посилаються на договори про надання експонатів для виставки, які вони підписували згідно з українським правом.

У владі заявляють, що цінності належать не кримським музеям, а державі. Також існують побоювання, що, якщо «скіфське золото» передадуть на півострів, воно потрапить під контроль Росії і буде втрачено для України. Крім того, вважається, що суддя, який зараз веде справу «скіфського золота», може бути упередженим - мовляв, він має зв'язки із Росією. Сьогодні, 2 вересня в Амстердамі вирішують, чи буде він далі займатися цим судовим процесом.

Журналісти  Крим.Реаліі відтворили в фотографіях непросту історію унікальної скіфської колекції.

 

 

Амстердам, Нідерланди. Жінка розглядає експонати виставки «Крим: золото і таємниці Чорного моря» в музеї Аллард Пірсона. Через десять днів після її візиту виставка закінчиться, проте велика частина скіфських реліквій так і не повернеться з Амстердама у визначений термін

 

 

Експонати прибули до Амстердама з Києва, Сімферополя, Севастополя, Керчі та Бахчисарая

 

 

Колекція, яку представляли в Амстердамі, складається з унікальних історичних артефактів

 

 

Страхова вартість предметів мистецтва становить близько 1,57 мільйона доларів (понад 40 мільйонів гривень). Скіфи створювали з металів справжні витвори мистецтва, поєднуючи техніки лиття, кування та інкрустації

 

 

На цій світлині 2014 року - експозиція одного з музеїв у Сімферополі, звідки частина експонатів вирушила до Нідерландів. Пізніше цей і ще три кримських музею судитимуться за повернення цінностей

 

 

Незабаром після відкриття виставки в музеї Аллард Пірсона сталася анексія Криму. Нідерланди не визнали її, як і більша частина світової спільноти. Тоді перед музеєм постало питання, куди і як повертати експонати

 

 

Свою претензію на колекцію заявили музеї тоді вже анексованого Росією Криму, подавши колективний позов. Українська влада стверджує, що експонати не є власністю кримських музеїв, а належать державі Україна. Вони побоюються, що предмети культурної спадщини потраплять під контроль Росії

 

 

У музеї Аллард Пірсона вирішили дочекатися рішення суду або угоди між сторонами. Останні шість років, поки йдуть судові тяжби, «скіфське золото» знаходиться в цій будівлі у серці Амстердама. Його зберігання, а також суди за артефакти вже обійшлися музею Аллард Пірсона в сотні тисяч євро

 

 

На цьому золотом скіфському шоломі IV століття до нашої ери зображені сцени битви, а також зняття скальпа з убитого. Шолом знайшли у 1988 році в одному з курганів в Донецькій області

 

 

Цей старовинний артефакт - один із тих експонатів, які все ж повернулися з Нідерландів в Україну. Все тому, що він зберігався не в кримському музеї, а в Києві - у Музеї історичних коштовностей України при Києво-Печерській Лаврі

 

 

У Нідерландах залишаються лише ті експонати, які зберігалися в Криму. У грудні 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив рішення передати «скіфське золото» Києву, проте музеї півострова подали апеляцію. Вони посилаються на українське право, згідно з яким передали експонати на виставку в Амстердам і яке дозволяло музеям управляти колекцією. Тепер подальша доля реліквій вирішується у цій будівлі - в Палаці юстиції, у Апеляційному суді Амстердама

 

Передрук із «Крим.Реалії» / «Крым.Реалии»