Доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів, який усе своє життя присвятив розвиткові та захисту української мови, помер вранці 14 жовтня у віці 84 років. Про це BBC News Україна повідомила дружина науковця.

 

Останнім часом професор серйозно хворів - він мав перелом хребця.

Він став легендою Київського національного університету імені Шевченка, адже викладав там понад сорок років. Більшість часу - на факультеті журналістики КНУ, який згодом перетворився на Інститут журналістики.

До навчання журналістів працював в Інституті мовознавства імені Потебні.

Сотні вдячних студентів і сотні наукових та публіцистичних праць. Він перекладав на українську із новогрецької мови та п'яти слов'янських мов. Був одним із найактивніших членів товариства української мови "Просвіта" та Правописної комісії, яка виправляла зрусифіковану українську мову.

А також багато років був незмінним блогером на сайті ВВС News Україна. Йому писали сотні людей, аби отримати відповіді на питання про труднощі правопису чи перекладу українською.

 

Олександр Пономарів разом із головою товариства української мови "Просвіта" Павлом Мовчаном

Олександр Пономарів разом із головою товариства української мови "Просвіта" Павлом Мовчаном

 

Мова і "радянські шинелі"


Його ставлення до української мови було не лише його позицією мовознавця. Це була громадянська, світоглядна позиція, яку він палко захищав. І передусім як член Правописної комісії, яка впродовж 15 років готувала новий правопис української мови.

Ось як він пояснював причини, через які мовознавці тривалий час - із 1999 року - не могли дійти згоди у правописі.

"Одні мовознавці хочуть усунути наслідки більшовицької наруги з українського правопису, що сталася 1933 року. Їхні нечисленні опоненти досі не вийшли з радянської шинелі і обстоюють те, що нам нав'язали в добу зближення мов і правописів", - розповідав він читачам мовного блогу на сайті BBC News Україна у 2013-му.

Зрештою, правопис затвердили через 20 років, у 2019-му, і Олександр Пономарів став його вірним захисником і популяризатором.

 

Уся Україна - україномовна

Професор завжди доводив, що поділ України на україномовну і російськомовну - штучний.

"Це брехня. Уся Україна україномовна, тільки в одних регіонах її менше придушували в імперській Росії та в Радянському Союзі, а в інших більше. Значна частина нашої території зросійщена, але там живуть українці: дві третини російськомовного населення - то зросійщені українці", - запевняв він в інтерв'ю виданню Credo у 2010-му.

 

Таганрог і Київ

 

Пономарів

"Зросійщеним" він вважав і своє прізвище - Пономарьов. Саме тому змінив його на українське, Пономарів.

 

Він народився у російському Таганрогу, але розповідав, що це була етнічна українська територія, заселена вихідцями з південної Чернігівщини та Полтавщини. Там розмовляли українською, полтавським діалектом.

"А 1924 року цю територію передали Росії. До 1933-го там діяли українські школи. Коли я народився, вже української школи не було. Тож навчався в російській", - розповідав він у тому ж інтерв'ю.

Олександр Пономарів приїхав із Таганрога до Києва, аби вступити до Київського університету імені Шевченка для того, щоб вивчати літературну українську.

Але на омріяний факультет не вступив - все ж таки не вистачило знання українського правопису, тому став студентом відділення російської філології. Але вивчення української не припиняв ані під час навчання, ані після випуску.

 

Разом із лідерами громадської думки

До політики був небайдужий. Зокрема, був серед тих представників інтелігенції, які у 2019-му написали відкрите звернення до українського народу із закликом не обирати президентом Володимира Зеленського.

"Вважаємо за необхідне звернути увагу на таке вкрай небезпечне явище, як проєкт Коломойського "Зеленський - слуга народу". Не віддавайте голос "по приколу" за облудну маску, маріонетку корупційного олігарха", - ішлося у тому зверненні.

Був Олександр Пономарів і серед тих лідерів громадської думки, які зверталися до Віктора Януковича із вимогою скасувати так званий мовний закон "Ківалова-Колесниченка", який надавав ширші права російській мові.

А своїми авторитетами вважав діячів початку минулого століття - першого ідеолога українського націоналізму Миколу Міхновського та поета і публіциста Євгена Маланюка.

 


Останній блог професора Пономарева для BBC

 

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів.

Читач Андрій запитує, як перекласти українською мовою бесполезный?

Некорисний, марний.

Архітектор Олександр Шепеленко написав зауваження до блогу про те, як називати частину штанів на одну ногу. "Дозвольте зауважити про штанину - є варіянти. Один із них - ногавиця, бо ж ногавиці є однією з назв штанів", - пише читач.

Половина штанів українською мовою холоша, штанина, ногавиця. У множині ногавиці є синонімом до штани.

Віку Пророк цікавить український переклад російських слів тапки, лапти, а також як українською мовою назвати один із пари цих виробів.

Лапти - личаки (з лика), постоли (переважно зі шкіри); тапки - капці, пантофлі. В однині ці слова мають такі форми: личак, постіл, капець, пантофля.

Анастасія Гулько пише: у сучасному інтернет-сленгу є слово нюдс (nudes), яке українською мовою позначає світлину з зображенням оголеного тіла. Як про неї сказати по-українському?

Це слово зводиться до лат. nudus - "голий". Тож можна залишити нюдс, або творці сленгу хай самі придумують український відповідник. Можна звернутися до Юрка Зеленого.

Курсант Станіслав Рахміль хоче знати, яким терміном слід послуговуватися: ракетне паливо чи пальне, реактивне паливо чи пальне? Так само і ракетний двигун твердого палива чи пального?

Паливо - це горюча речовина, яку використовують для одержання теплової енергії; тверде паливо - вугілля, торф, горючі сланці (рос. топливо), а пальне - паливо для двигунів. Отже, ракетне пальне, ракетний двигун.

Читач Володимир хоче знати, чи коректно казати ядерний фізик про вченого, який працює в галузі ядерної фізики? Адже в такому разі прикметник ядерний стосуватиметься особи, а не науки. Чи можливий варіянт фізик-ядерник?

Варіянт фізик-ядерник кращий.

Лілія Скрипник запитує, чому ми кажемо гомогенний, але омоніми, якщо в обох словах однакова перша частина?

Справді, обидва ці слова походять від гр. ομογενής - однорідний. Але одне з них запозичене з початковим придиховим звуком, друге без нього. Ці слова прийшли до нас у різний час і належать до різних сфер.