"Вікімедіа Україна" оголосила переможців свого щорічного конкурсу наукових фотографій.

 

На змагання, яке проходило у п'яти категоріях, подали майже півтори тисячі робіт. Усі охочі протягом місяця могли завантажити зображення, що представляють науковий світ.

Одним із ключових критеріїв відбору, кажуть організатори, були описи до знімків.

"Цьогоріч було чимало якісних фотографій, слабким боком у багатьох були саме підписи. Фото з найкращими підписами й здобули перемогу в конкурсі", - наголошують організатори.

Переможців обирало журі з українських науковців, а також відомі популяризатори науки.

 

Відбір біоматеріалу в самки тюленя

АВТОР ФОТО,ЄВГЕНІЙ ПРОКОПЧУК, CC-BY-SA-4.0

 

Перше місце у категорії "Люди в науці" здобув Євгеній Прокопчук зі світлиною відбору біоматеріалу в самки тюленя. На фото - біолог 25-ї Української антарктичної експедиції Олександр Салганський.

Цю світлину зробили на антарктичному острові Вінтер, в околицях української наукової станції "Академік Вернадський" у 2020 році.

Категорія "Люди в науці" присвячена знімкам, які показують науковців під час роботи.

 

В Старобільску археологічна експедиція Інституту археології НАНУ досліджує ранньонеолітичне поселення.

АВТОР ФОТО,ВЯЧЕСЛАВ НЕПРАН, CC-BY-4.0

 

Друге місце у ній здобула світлина з учасниками археологічної експедиції Інституту археології НАНУ, яка досліджувала ранньонеолітичне поселення у Старобільску. Її автор - Вячеслав Непран.

Дослідження проводили протягом 2019 і 2020 років студенти, аспіранти та викладачі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, які вчаться у Старобільську.

 

Чорноморська Міжнародна Підводна Археологічна Експедиція ІА НАН

АВТОР ФОТО,ОЛЕКСАНДР ЗАКЛЕЦЬКИЙ, CC-BY-4.0

 

Третє місце журі присудило знімку, на якому зображено роботу Чорноморської міжнародної підводної археологічної експедиції.

Її учасники тут досліджують елементи затонулого античного судна 3-4 століття до нашої ери біля Кінбурнської коси.

 

Мікрофотографія перерізу поруватого кремнію

АВТОР ФОТО,ЯНА СИЧІКОВА, СЕРГІЙ КОВАЧОВ, CC-BY-4.0

 

У категорії "Мікроскопія" перше місце посіла мікрофотографія перерізу поруватого кремнію зі збільшенням у 3000 разів.

Ця категорія присвячена зображенням, отриманим за допомогою різних методик мікроскопії.

"Такі досконалі структури мають важливе технологічне призначення. Поруватий кремній знайшов широке застосування у приладах електроніки, фотоніки, сенсорах", - зазначила авторка знімку-переможця Яна Сичікова.

В оригіналі мікрофотографія має чорно-біле забарвлення. Кольори ж авторка додала з використанням графічного редактора.

 

Автофлюоресценція насіннєвої шкірки

АВТОР ФОТО,ЮЛІЯ КРАСИЛЕНКО, CC-BY-4.0

 

Друге місце у цій категорії - у знімка Юлії Красиленко "Автофлюоресценція насіннєвої шкірки (тести) пилоподібного насіння стриги єгипетської".

 

Жук-кравчик Lethrus

АВТОР ФОТО,ОЛЕКСАНДР ГУБІН, CC-BY-4.0

 

У категорії "Живі організми" перше місце здобув знімок жука-кравчика Олександра Губіна. Це - новий вид, описаний у 2020 році з Таджикистану.

Саме категорія "Живі організми" отримала найбільше світлин - 590, кажуть організатори конкурсу.

 

Рідкісні пісочники великі неподалік місця гніздування на піщаній косі поблизу Любикович

АВТОР ФОТО,ПЕТРО КАТЕРИНИЧ, CC-BY-SA-4.0

 

Друге місце посіло фото пісочника великого, яке зробив Петро Катеринич.

Пісочник великий - це невеликий кулик, що мешкає на піщаних косах біля річок та водойм. Для гніздування ці птахи обирають піщані мілини і дюни. Птах швидко бігає узбережжям, "тому здалека нагадує пір'яну кульку, що промайнула повз", вказує автор знімка.

Цей птах перебуває під захистом Червоної книги України.

 

Поверхня сильно викривленої ліпідної мембрани отримана за допомогою молекулярної динаміки з фіксованою кривизною

АВТОР ФОТО,СЕМЕН ЄСИЛЕВСЬКИЙ, CC-BY-4.0

 

Категорія "Нефотографічні зображення" присвячена аудіо-, відеофайлам та зображенням, згенерованим за допомогою комп'ютера.

Перше місце тут посіло зображення поверхні сильно викривленої ліпідної мембрани, отриманої за допомогою молекулярної динаміки з фіксованою кривизною. Його зробили з використанням графічних редакторів.

 

Заголовне фото: Перлинниця антарктична, або колобанус антарктичний, чи колобантус Кіто (Colobanthus quitensis (Kunth) Bartl.). Автор: Юрій Шепета, CC-BY-4.0