Шевченківський національний заповідник отримав кошти на виготовлення науково-проєктної документації для реставрації музею. Про це йдеться у відповіді заповідника на інформаційний запит Читомо.

 

У травні цього року Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко затвердив перелік, до якого увійшли 22 архітектурні об'єкти, які відреставрують в межах державної програми «Велике будівництво». У наказі міністра йдеться, що для Шевченківського національного заповідника на реставрацію музею Тараса Шевченка у Каневі, запланували 16,5 мільйонів гривень зі спеціального фонду державного бюджету.

 

Заповідник вже отримав 6 мільйонів 609 тисяч гривень на виготовлення науково-проєктної документації. Під час реставрації музею планують:

 

  • влаштування гідроізоляції підземних споруд;
  • заміну сіро-чорної гранітної підлоги у вестибюлі на орнаментовану, а в експозиційних залах і на балконі - на дубовий паркет;
  • оформлення фасаду - фронтона, глухих площин ризалітів та підвіконня майоліковим орнаментом згідно із задумом архітекторів-авторів первісного проєкту 1930-х років;
  • відновлення художніх розписів у експозиційних залах, зокрема орнаментів на колонах та стелях;
  • капітальний ремонт та реставрацію піддашшя будівлі (відновлення кесонованого піддашшя та його художніх розписів).

Проведення усіх робіт планували на цей рік. Хоча ми, коли ми готували заявку, просили і на 2022-ий, і на 2023 роки. Бо ми враховували, що багато роботи з гідроізоляцією і з відтворенням майоліки за Кричевським. Враховуючи всі терміни, які визначені для тендерних процедур, виготовлення науково-проєктної документації, - це ж місяці. Міністерство культури налаштоване оптимістично, щоби завершити усе до Нового року. На сьогодні я сумніваюсь у цьому, тому що розумію великий обсяг роботи», - розповіла в ексклюзивному коментарі Читомо виконувачка обов'язків генерального директора Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко.

 

Додамо, музей Тараса Шевченка у Каневі будували в 1935-1937 роках за проєктом архітектора Василя Кричевського. У 1990 році він став пам'яткою історії місцевого значення. У 2003-2010 роках провели реконструкцію будівлі.

За сім років реставраційних робіт змінитися двічі встигли і влада в Україні, і сам план оновлення музею.

Проект музею став кардинально відрізнятися від первісного задуму реставраторів, який базувався на ескізах архітектора будівлі Василя Кричевського.

 

Проект Кричевського 

 

Проект Скорик 

 

У 2010 році Януковичу «здали» об'єкт у незвичному як для Шевченкового музею стилі - модерновому.

 

Нова експозиція музею, куратором якої після обрання на президента Віктора Януковича, стала Лариса Скорик: гранітна підлога, пастельні стіни, завішені вікна.

 

Нащадки творця музею проти

Але був й інший погляд: втілений у життя модерновий проект реставрації повністю руйнує концепцію оригінального проекту музею Тараса Шевченка, створеного Василем Кричевським у тридцятих роках двадцятого століття.

Онук відомого архітектора Василь Лінде-Кричевський  2010 року надіслав офіційного листа Вікторові Януковичу, у якому сім'я Кричевських просила  втрутитися в реконструкцію музею.

Та тодішня заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман, коментуючи лист онука Кричевського, порадила не забувати час та режим, за яких архітектор розробляв музей на Чернечій горі.

«Тодішній режим міг йому дозволити лише те, що збігалося з концепцією тодішнього режиму: солом'яна стріха, рушнички, візеруночки, і ніколи нічого модерного, і ніколи нічого стильного. Ми живемо в незалежній Україні, і сьогодні ми відкриваємо нового Шевченка," - повчила чиновниця.

 

Новий вигляд музею викликав шквал критики. Хтось порівнювала музей зі склепом.  Шевченко це така глибина, така могутність,- коментували відвідувачі,- а в музеї просто використано стандартний західний модерний хід. Дуже жаль, що зняли кольоровий вітраж Кричевського, що був над сходинками. Та й взагалі, тут був досить багатий фактаж, а зараз одні копії, або, як кажуть, клейонки. Фактично весь дух музею перейшов у сховища.