План видатків із державного бюджету за перше півріччя 2020 року недовиконаний на 51 мільярд гривень, або 9,5%. А недоотримання доходів у бюджет склало 38 млрд гривень, або 7,8%.

 

Про це заявив очільник Рахункової палати України Валерій Пацкан. За його словами, недовиконання плану за видатками сталося навіть попри те, що його зменшили на 77 мільярдів гривень, пише hromadske.

 

Що це взагалі означає?

План видатків визначає те, куди й на що розподіляються державні кошти. А план доходів, відповідно, - як і звідки держава гроші отримує.

Невиконання плану видатків означає, що хтось не отримав гроші, які б мав отримати. А план доходів, відповідно, - що держава гроші звідкись не отримала. Погано і те, і те.

План за видатками за перше півріччя 2020 року поки не оприлюднений. План за доходами вже опублікувала Державна казначейська служба. Із нього випливає, що левову частку доходів держава недоотримала з митниці (збитки склали майже 34 млрд гривень, план невиконаний на 21,4%).

 

Хто винен?

Як каже голова Рахункової палати, причиною невиконання плану за доходами є низька якість економічних прогнозів уряду.

Так, наприкінці березня Кабмін заклав середній обмінний курс на рівні 30 гривень за долар, тоді як фактично він складав близько 26 гривень за долар. Через цю різницю, за словами Пацкана, митниця недоотримала 25,5 мільярдів гривень доходів.

Нагадаємо, що тиск із метою здешевити гривню (аби та відповідала макропрогнозу уряду) і став причиною відставки колишнього голови Національного банку України Якова Смолія.

«Аналогічно уряд прогнозував скорочення імпорту товарів і послуг на 10%. Фактично в першому півріччі імпорт зменшився на 19,7%, або майже вдвічі більше прогнозного. Як наслідок, недоотримано 14 млрд грн доходів», - зазначив голова Рахункової палати.

Із доходами все зрозуміло. А що з видатками?

За словами Пацкана, недовиконання плану за видатками бюджету є «наслідком недотримання розпорядниками коштів вимог Бюджетного кодексу щодо термінів затвердження паспортів бюджетних програм, економії видатків на обслуговування державного боргу і незавершення процедур закупівель».

Іншими словами, гроші «загубилися» передусім через невчасне звітування, економію і незавершені тендери.

 

В економіці все погано...

Пандемія коронавірусу вдарила по українській економіці. У другому кварталі вона впала на 11,4% у порівнянні з другим кварталом 2019 року.

Причиною настільки великого падіння, очевидно, є коронавірус та запроваджені через нього карантинні заходи. У зв'язку з цим «падає» фактично увесь світ (Китай зміг відновити зростання).

Нинішнє падіння економіки України та світу є фактично «штучним», бо більшість держав свідомо пішли на «закриття» економіки заради збереження життя громадян. Саме тому, зокрема, сильніше падають розвинені країни, в яких найбільше розвинена сфера послуг - саме вона найбільше страждає від коронакризи, бо передбачає тісні контакти людей, а їх влада забороняла.

 

...але не зовсім

Від початку року в Україні зафіксували перевищення експорту над імпортом - так званий дефіцит торгівлі. Скорочення імпорту - це погана новина для уряду, адже найбільшим наповнювачем державної скарбниці є саме податок на додану вартість, який сплачується із ввезених на територію України товарів (ПДВ з імпорту приносить кожну третю гривню доходів бюджету).

Однак більше експорту, ніж імпорту вигідне гривні, адже означає, що економіка втрачає менше іноземної валюти на торгівлі. А зважаючи на те, що окрім торгівлі товарами, валюта в економіку надходить ще й через інвестиції, державні запозичення та грошові перекази трудових мігрантів, то така ситуація сприяє зміцненню гривні.