Джо Байден, згідно з опитуваннями громадської думки, зберігає відрив від президента США Дональда Трампа напередодні листопадових виборів. Але хоча Трамп безграмотно відреагував на пандемію Covid-19 (через цей провал країна стала набагато слабшою, ніж могла бути в іншому випадку), він утримує невелику перевагу при відповіді на запитання, який із кандидатів буде кращим для американської економіки. Спасибі Трампу: в країні з 4% світового населення зараз зареєстровано більше ніж 20% усіх смертей у світі від Covid-19. Це абсолютно ганебний результат, враховуючи, що в Америці передова (хоча і дорога) система охорони здоров'я.

 

Ідея, що республіканці краще за демократів керують економікою, це старий міф, який необхідно розвіяти. У книзі 1997 року Політичні цикли і макроекономіка разом з покійним (і великим) Альберто Алесиною ми продемонстрували, що під керівництвом адміністрацій демократів, як правило, спостерігаються вищі темпи економічного зростання, безробіття нижче, а фондовий ринок сильніший, ніж за президентів-республіканців.

 

Ба більше, рецесії в США майже завжди трапляються за республіканських адміністрацій - і ця тенденція продовжилася після виходу нашої книги. Рецесії 1970, 1980-1982, 1990, 2001, 2008-2009 і тепер 2020 років вибухнули, коли в Білому домі перебував республіканець (за винятком подвійної рецесії 1980-1982 років, яка почалася за Джиммі Картера, але продовжилася за Рональда Рейгана). Велика рецесія 2008-2009 років була спровокована фінансовою кризою 2007-2008 років, яка також сталася за адміністрації Республіканської партії.

 

Рецесії в США майже завжди трапляються за республіканських адміністрацій

 

Така тенденція не випадкова: політика пом'якшення регулювання призводить до фінансових криз і рецесій. І республіканці погіршують становище, постійно ухвалюючи безрозсудні бюджетні рішення: вони витрачають стільки ж, скільки і демократи, але відмовляються підвищувати податки для компенсації бюджетного дефіциту, що виникає.

 

Через подібні помилки в управлінні, скоєні за президента Джорджа Буша-молодшого, в спадок президенту Бараку Обамі і віце-президенту Байдену дісталася найгірша рецесія з часів Великої депресії. На початку 2009 року рівень безробіття в США перевищував 10%, економіка перебувала у вільному падінні, дефіцит бюджету перевищував $1,2 трлн, а фондовий ринок звалився майже на 60%. До кінця другого терміну Обами - на початку 2017 року - всі ці індикатори радикально поліпшилися.

 

Ба більше, навіть до рецесії, викликаної Covid-19, показники безробіття, темпів зростання ВВП, а також фондового ринку, були кращими за Обами, ніж за Трампа. Успадкувавши мільйони від свого батька, Трамп розтратив їх на провальні бізнес-проєкти, і точно так само він успадкував від свого попередника сильну економіку і пустив її під укіс всього за один термін.

 

Зростання котирувань акцій у серпні цього року збіглося із зміцненням лідерства Байдена в передвиборчих опитуваннях громадської думки, а це значить, що ринки не нервують з приводу президентства Байдена або перспективи повної перемоги демократів у Конгресі. Причина проста: адміністрація Байдена навряд чи буде проводити радикальну економічну політику. Байдена можуть оточувати прогресивні радники, але всі вони повністю належать до політичного мейнстріму. Крім того, сенаторка від Каліфорнії Камала Гарріс, яку він обрав кандидатом у віце-президенти, відома як поміркований політик, а більшість сенаторів-демократів, які, можливо, засідатимуть у новому Конгресі, налаштовані більше по-центристськи, ніж ліве крило їхньої партії.

 

Так, адміністрація Байдена може підняти граничні ставки податків для корпорацій і 1% домогосподарств США, які є найбагатшими. Трамп і конгресмени-республіканці знизили ці ставки просто для того, щоб їхні багаті спонсори та корпорації отримали подачку в розмірі $1,5 трлн. Але підвищення ставки податку призведе лише до помірного удару по прибутках корпорацій. А будь-які витрати для економіки будуть з лишком компенсовані не тільки закриттям податкових лазівок, які дозволяють ухилятися від податків і виводити прибутки і виробництво за кордон, а й пропонованою Байденом програмою «Зроблено в Америці», що покликана повернути в країну більше робочих місць, прибутків і виробництв.

 

Крім того, Трамп і його колеги-республіканці навіть не стали обтяжувати себе формулюванням політичної програми для цих виборів, а Байден запропонував цілий комплекс бюджетних заходів, покликаних стимулювати зростання економіки. Якщо демократи отримають контроль в обох палатах Конгресу і в Білому домі, тоді адміністрація Байдена займеться не тільки широким бюджетним стимулюванням, орієнтованим на домогосподарства, трудящих і малий бізнес, які потребують такого стимулювання, а й інфраструктурними витратами та інвестиціями в зелену економіку, які створюватимуть робочі місця. Демократи будуть інвестувати не в зниження податків для мільярдерів, а в освіту і професійну перепідготовку працівників, а також у проактивну промислову й інноваційну політику з метою гарантувати майбутню конкурентоспроможність країни. Приватний бізнес більше не тероризуватимуть спалахи гніву президента в Twitter.

 

Демократи також закликають до підвищення мінімальних зарплат, аби збільшити споживання і доходи трудящих, і до введення розумнішого регулювання, щоб скоротити викиди вуглекислого газу. Вони домагатимуться заходів, які допомагають частково відновити переговорну силу працівників і захистити вкладників від хижацьких фінансових установ. У них буде набагато розумніший підхід до питань зовнішньої торгівлі, імміграції та зовнішньої політики. Вони займуться відновленням постраждалих американських альянсів і партнерств і проводитимуть щодо Китаю політику «співпраці конкурентів», а не політику стримування, від якої програють обидві сторони. Всі ці заходи будуть хороші для робочих місць, зростання економіки і для ринків.

 

Хоча Трамп представляє себе популістом, він явний плутократ (плутопопуліст) - і саме так він і править.

Його економічна політика стала катастрофою для американських трудящих і для довгострокової економічної конкурентоспроможності країни. Зовнішньоторговельні та імміграційні рішення, які рекламувалися як заходи з відновлення робочих місць у США, призвели до зворотного ефекту. За каденції Трампа не скоротилася кількість «Ссмертей від відчаю», які непропорційно частіше стаються серед білого населення (сині комірці і працівники прекаріату): в 2019 році було зареєстровано понад 70 тисяч смертей від передозування наркотиками - і це масове вбивство американців триває. Якщо Америка хоче займати високооплачувані робочі місця майбутнього, їй треба буде готувати до них свою робочу силу, а не вибирати саморуйнівну політику протекціонізму і ксенофобії.

 

Для американських виборців, які стурбовані економічними перспективами країни, вибір не може бути більш оочевиднішим. Байден давно і добре знає проблеми «синіх комірців»; це єдиний у новітній історії кандидат у президенти, який не вчився в університетах Ліги плюща. У нього вищі, ніж у будь-кого іншого, шанси відновити демократичну коаліцію і повернути підтримку розчарованих виборців з робочого класу. Для всіх американців, які турбуються про своє майбутнє і про майбутнє своїх дітей, правильний вибір у листопаді не може бути очевиднішим.

 


 Нуріель Рубіні

Copyright: Project Syndicate, 2020