Співпраця України з Міжнародним валютним фондом на сьогодні, по суті, "заморожена", а, значить, найближчим часом наша країна ризикує залишитися без фінансування з боку МВФ. "Апостроф" з'ясовував, наскільки ця співпраця критична для вітчизняної економіки, і що з нею буде, якщо злощасний транш не надійде у найближчі кілька місяців.

 

Україна в червні 2020 року одержала перший і поки що єдиний транш в розмірі 2,1 мільярда доларів в рамках програми фінансування stand-by Міжнародного валютного фонду (МВФ) для нашої країни.

Ці гроші припали вельми до речі в умовах кризи, викликаної пандемією коронавірусу. Однак вони вже давно витрачені, а на нові транші найближчим часом, схоже, розраховувати не доводиться.

 

Причин "заморозки" співпраці з фондом - кілька.

Ймовірно, найбільш скандальна з них пов'язана з рішенням Конституційного суду, який визнав неконституційними положення антикорупційного законодавства, зокрема, що стосуються кримінальної відповідальності за недостовірне декларування майнового стану держчиновників (крім "заморозки" відносин з МВФ це рішення також поставило під загрозу безвізовий режим з ЄС для українських громадян).

В була перенаправлена на будівництво доріг.

Є і більш дрібні перешкоди, як, наприклад, побоювання, що Національний банк України (НБУ) може втратити незалежність, а також відсутність бюджету на 2021 рік (він поки прийнятий тільки в першому читанні). Все це, так чи інакше, поповнює "скарбничку" недовіри, яке керівництво МВФ відчуває до нашої країни.

Надії все менше

Які ж шанси України отримати новий транш до кінця 2020 року? І про яку суму може йтися?

"Наскільки я собі уявляю ситуацію, ми говоримо про суму в 700 мільйонів доларів. Спочатку був розрахунок на отримання двох спаяних траншей (по 700 мільйонів доларів), але зараз, думаю мова йде тільки про один транш на таку суму, - сказав "Апострофу" виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, радник президента України Олег Устенко. - Я думаю, що з високою часткою ймовірності можна розраховувати на отримання траншу або в самому кінці цього року, або вже на початку наступного".

 

При цьому він визнав, що шанси отримати транш цього року, суттєво нижче.

"Ми не втрачаємо оптимізму, і, думаю, що шанс отримати другий транш до Нового року все ще є", - зазначив у розмові з виданням економіст, член ради НБУ Віталій Шапран. - Разом з тим я допускаю, що транш може бути перенесений на перший квартал 2021 року - з об'єктивних причин, наприклад, через коронавірус в цьому році процес прийняття бюджету значно розтягнувся в часі".


 

За словами інвестиційного банкіра та фінансового аналітика Сергія Фурси, найближчим часом Україна транш не отримає.

"Для цього потрібно, щоб Україна зробила кілька речей, але поки нічого не зроблено, і немає ніяких передумов, що зробимо. На даному етапі все заморожено, і в найближчий місяць - точно ні заявив він в коментарі "Апострофу".

У свою чергу, директор економічних та соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що ані до кінця цього року, ані на початку наступного другого траншу МВФ Україна не отримає.

У коментарі виданню він нагадав, що до сих пір не прийнятий бюджет на 2021 рік, а тому до кінця року фінансування фонду чекати не варто. "Можна припустити, що МВФ в черговий раз повірить нашому уряду, що бюджет буде збалансованим, але, швидше за все, цього не буде", - додав експерт.

Юрчишин вважає, що в кращому випадку місія фонду приїде в Україну в кінці лютого - на початку березня наступного року, "тому і в першому кварталі 2021 року ніякого траншу не буде".

Відкладені проблеми

Але, якщо найближчим часом фінансування з боку МВФ не очікується, якими будуть наслідки цього для вітчизняної економіки?

На думку Василя Юрчишина, важливість траншей фонду дещо перебільшена. "Непотрібно думати, що без них у нас буде колапс", - заявив він.

При цьому, за словами експерта, якби було більше змістовності в економічній політиці українського уряду, можна було б "спокійно у співпраці з МВФ переходити до формату консультацій, технічної допомоги, але без фінансування".

 

Однак є й інші думки.

"Головне питання - яким чином фінансувати дефіцит державного бюджету", - заявив Олег Устенко. За його словами, Україні під час відсутності коштів МВФ доведеться виходити на зовнішні ринки і позичати гроші "під набагато вищі відсотки".


Сергій Фурса згоден: "Реально дефіцит бюджету величезний".

На його думку, до кінця року влада, ймовірно, "якось пропетляє, скоротить все, що можна, але ця проблема буде перетягуватись у наступний рік". "Плюс рано чи пізно доведеться вводити другий локдаун, і на цьому тлі потреба в коштах буде ще більшою, а грошей взяти не буде звідки", - додав фахівець.

Фурса вважає, що в такій ситуації уряд, швидше за все, піде шляхом розміщення коротких (на кілька місяців - "Апостроф") облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) при зростанні дохідності по них: "Те, що ми зараз з горем навпіл закриваємо дефіцит бюджету, вилізе в наступному році".

Серед найбільш серйозних для економіки наслідків "заморозки" співпраці з МВФ експерт назвав девальвацію гривні, невиконання бюджетом своїх зобов'язань, а також значні ризики для системи охорони здоров'я, яка "може просто не витримати навантаження".

Не тільки МВФ

Сума траншу в 700 мільйонів доларів, які Україна сподівається отримати в доступному для огляду майбутньому, не є, насправді, такою вже великою. Однак, насправді, йдеться не лише про кошти МВФ.

За словами Олега Устенка, Україна зможе також отримати доступ до фінансування з боку інших міжнародних фінансових інституцій.

"Також буде розблоковано фінансування щодо тих принципових домовленостей, які були у президента під час саміту в Брюсселі ", - сказав він.

 

Дійсно, рішення МВФ про виділення чергового траншу є своєрідним сигналом для інших фінансових організацій. Крім того, країна, яка перебуває у програмі співробітництва з фондом, як правило, відчуває менше складнощів із залученням коштів на зовнішніх ринках, так і відсотки по таких кредитах у такому випадку менше. І, навпаки, ті держави, які не мають підтримки МВФ, ризикують займати під дуже високі відсотки, що значно збільшує боргове навантаження. У випадку з Україною це досить ризиковано.

 

Джерело Апостроф