Станом на сьогодні на державному рівні досі не затверджена цільова програма соціального захисту та реабілітації учасників російсько-української війни.  Про це під час прес-конференції у «Главкомі», презентуючи аналітичний звіт  «Забезпечення потреб учасників російсько-української війни на місцевому рівні», повідомив юрист-аналітик ГО «Юридична сотня» Станіслав Івасик, передає  INTV.

 

За його словами в 11 областях такі цільові програми функціонують на місцевому рівні. У Києві, зокрема її немає. Фахівець відзначив, що найкраще забезпечуються потреби учасників російсько-української війни у Львові та Дніпрі.

 

 «Найкраще - це Львів, Дніпро, непогано Луцьк, Херсон, а найгірше, мусимо констатувати, м. Київ та Київська область, а також Одеса» - повідомив він.

Юрист-аналітик відзначив, що Львівський міський центр надання послуг учасникам бойових дій функціонує як «єдине вікно» повного закритого циклу.

 

«Тобто у ньому ветеран може оформити всі документи на будь-які пільги, як місцеві так і державні, по-друге, самим центром проводяться різноманітні заходи професійної адаптації, надається юридична та психологічна допомога. Там він може отримати повний спектр допомоги. В інших містах йому, на жаль, скажуть - за землею йди в те відомство, за житлом у те, - і починається традиційна бюрократична біганина з кабінету у кабінет» - пояснив Івасик.

 

Найпоширенішим видом соціальної підтримки, що надається практично у всіх регіонах, є матеріальна допомога. Найбільше видів такої допомоги передбачено у Дніпропетровській області, а саме 14.

 

Серед основних проблем, з якими зіштовхується ветеран АТО демобілізувавшись, перш за все, це - відсутність загальнодержавної політики інформаційного забезпечення про права та пільги таких осіб.

 

 «Пільги щодо учасників російсько-української війни поширені у великій кількості нормативно-правових актів. Це призводить до того, що, як правило, ветерани та члени їхніх сімей не мають загального уявлення про пільги, якими вони можуть скористатись» - сказала експерт «Юридичної сотні» Вікторія Дідач, зазначивши, що певні заходи щодо інформування проводяться на місцевому рівні.

 

Вона, зокрема, повідомила, що у Львівській області щоквартально за участі голови облдержадміністрації проводяться зустрічі з ветеранами російсько-української війни та родичами загиблих.

«У багатьох областях здійснюється поширення «дорожніх карт», де надається повний перелік прав учасників російсько-української війни, натомість у Київській, Запорізькій, Івано-Франківській та Кіровоградській областях не здійснюють жодних таких заходів» - сказала Дідач.

 

У сфері соціального захисту учасників АТО, звісно, існують проблеми з фінансуванням, оскільки державний бюджет покриває тільки частину пільг для ветеранів війни, зокрема, житло - лише для інвалідів І, ІІ групи, членів сім'ї загиблого. Однак, за законодавством поліпшення житлових умов передбачене для усіх учасників російсько-української війни, які цього потребують.

 

На думку фахівців, ситуація із забезпеченням житлом потребує комплексного підходу на державному рівні. Лише в окремих областях існують програми забезпечення помешканням тих категорій, які не потрапляють під державне фінансування.

 

Зокрема, експерт ГО «Юридична сотня» Вікторія Лавренюк повідомила, що такі програми є, зокрема, у Луцьку, Запорізькій, Київській, Полтавській та Львівській областях.

 

 «У Луцьку є програма 50Х50 згідно з якою 50% вартості житла компенсується для учасників російсько-української війни із місцевого бюджету. Запорізька область має аналог програми за Постановою Кабміну № 719 згідно з якою інваліди війни ІІІ групи можуть отримати допомогу на житло. Київська, Полтавська та Львівська область мають програму «Власний дім», що фінансується з місцевого бюджету, згідно з якою можна отримати допомогу на нове будівництво, реконструкцію, придбання будинку або встановлення інженерних мереж» - сказала вона.

 

Труднощі існують і з забезпечення учасників російсько-української війни земельними ділянками та суттєво відрізняються в регіонах. За рівнем забезпечення землею лідирує Полтавська область.

 

 «Майже із 10 тисяч поданих заяв 70 % отримали позитивне рішення і право на земельну ділянку» - повідомила Лавренюк.

 

Вона також відзначила, що, до прикладу, Дніпропетровська область автоматизувала можливість отримання земельної ділянки.

«При зверненні ветерану достатньо подати лише 1 заяву, після чого весь супровід оформлення документів, а також оплата за оформлення бере на себе міська влада, результатом чого є видача свідоцтва про право власності» - сказала експерт.

 

Натомість у Львові через брак земельних ділянок запровадили компенсацію у розмірі 100 тисяч грн. на вирішення земельного питання.

 

Ще одним підсумком проведеного дослідження, на чому наголосили експерти «Юридичної сотні», є те, що рівень соціального захисту учасників АТО серйозно залежить від активності громадянського суспільства в регіоні, чи достатньо вони тиснуть на свої місцеві органи влади, аби ті закладали відповідні кошти у бюджет.

Крім того, активісти створюють альтернативні заходи соціальної допомоги чи забезпечують соцзахист там, де держава не встигає.