Військові інтервенції - це не метод ЄС, заявив анонімний високопосадовець ЄС, відповідаючи на питання про політику стосовно Венесуели, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Це не те, що може нам здатися природним навіть в думках. Не чекайте великого ентузіазму, що стосується ідей такого роду", - сказав інсайдер.

 

 

Чиновник зазначив, що ЄС, як і "дуже значна більшість" країн регіону не вважають це хорошою ідеєю, оскільки "це не те, що приведе нас до стабілізації ситуації і до інклюзивної процесу".

 

 

Раніше, міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд заявила, що її країна не розглядає можливість введення військ до Венесуели для врегулювання політичної кризи.

Національна асамблея, контрольована опозиційною більшістю, оголосила другий термін Мадуро нелегітимним . Головою парламенту обрали 35-річного Хуана Гуайдо.

 

 

10 січня розпочалася друга каденція Ніколаса Мадуро. Після інавгурації, 15 січня, парламент Венесуели оголосив Мадуро узурпатором.

21 січня в столиці країни Каракасі група військових зажадала усунути президента від влади і закликала громадян країни приєднатися до повстання. На даний момент в зіткненнях під час протесту загинули не менше 14 людей.

23 січня Гуайдо проголосив себе "виконуючим обов'язки президента". Про підтримку Гуайдо заявили США, ЄС, Канада, Гватемала, Бразилія, Аргентина, Перу, Чилі, Парагвай, Гондурас, Коста-Ріка, Панама, Болівія та інші країни.

У той же час, в РФ визнали травневі вибори, а Мадуро - законним главою держави. До такої позиції також приєднався президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, а також президент Білорусі Олександр Лукашенко.

Ніколас Мадуро заявив, що не має наміру залишати пост президента Венесуели до закінчення терміну повноважень у 2025 році.