Парламентська асамблея Ради Європи на своєму засіданні 25 червня підтримала резолюцію, яка змінює правила ПАРЄ і ускладнює процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії. За таке рішення проголосували 118 членів ПАРЄ, проти були 62, утрималися 10.

Проект цієї резолюції регламентний комітет ПАРЄ ухвалив 3 червня. Розгляд поправок до документа, запропонованих членами української делегації та їхніми союзниками, розпочався близько 20:00 24 червня і тривав майже шість годин.

Доповідачкою з цього питання була бельгійка Петра де Суттер, головувала на засіданні президентка ПАРЄ, швейцарка Ліліан Морі-Паск'є, пише Радіо Свобода.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявляла, що відновлення в правах делегації Росії у Парламентській асамблеї Ради Європи можливе лише за певних умов.

«Що стосується повернення Росії в Раду Європи, у нас були різні думки. Ми мали зважити дві речі. Це, по-перше, порушення міжнародних прав стосовно України. Це проблема, яку не можна залишити поза увагою міжнародного співтовариства. Але для повернення Росії треба виконати певні умови, це не буде виконано за будь-яку ціну», - сказала Меркель на спільному з президентом України Володимиром Зеленським брифінгу в Берліні минулого тижня.

Вона додала, що потрібно «шукати і знайти якийсь шлях» для повернення Росії у ПАРЄ.

17 червня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна хоче уникнути повного виходу Росії з Ради Європи. Натомість п​резидент України Володимир Зеленський заявив у Парижі, що у Парламентської асамблеї Ради Європи немає підстав для повернення російської делегації.

Російська делегація не бере участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації. Про це йдеться у відкритому зверненні правозахисних організацій до комітету ПАРЄ із питань процедури, імунітетів та інституційних справ, а також до національних делегацій країн-учасниць Ради Європи.

Звернення підтримали 12 українських правозахисних організацій, серед яких «Центр громадянських свобод», «Об'єднання родичів політв'язнів Кремля», «Крим SOS», «Кримська правозахисна група», «Медійна ініціатива за права людини».