Президент Росії Володимир Путін не приховує своє презирство до західного лібералізму. Так само і його праві друзі в Європі не приховують свого захоплення президентом Росії і його політикою. Кожна із сторін заперечує, що цей зв'язок виходить за межі політичних поглядів і виливається в приховане російське фінансування правих радикальних сил. Однак, уряди країн-членів ЄС, їхні спецслужби і судові слідчі не вірять цим запевненням. Про це пише Financial Times, нагадуючи, що минулого тижня стало відомо про те, що в Мілані відкрили справу про міжнародні випадки корупції.

 

Це сталося після того, як BuzzFeed опублікувало статтю про те, що правляча в Італії партія "Ліга" хотіла отримати десятки мільйонів євро від нелегальної угоди з російською нафтовою компанією. Лідер партії Маттео Сальвіні, який відіграє ключову роль в незвичайному популістському уряді країни, заперечує, що зробив щось незаконне.

Якщо обговорення угоди і відбувалося, воно ні до чого не призвело. Однак, італійський випадок тривожно схожий на брудні справи, які вели лідери австрійської "Партії свободи" з Москвою. Вони теж обговорювали з російською стороною фінансову підтримку для австрійської політичної сили. Скандал призвів до розвалу правлячої коаліції у Відні, яку сформувала "Партія свободи".

Взаємні симпатії між Кремлем і європейськими правими радикалами не повинні затьмарити той факт, що російське втручання в політику ЄС ідеологічно патогенним крім того, що аморальним, зазначає "УНІАН".

 

 

На відміну від радянських часів, коли Москва покладалася лише на "корисних ідіотів" у західних комуністичних партіях, РФ під керівництвом Путіна співпрацює з правими і лівими радикалами, а також з рухами, спрямованими проти істеблішменту. Москва нарощує зв'язки і збирає компрометуючі матеріали на ключових політиків. Щотижня хвилі пропаганди і фейкових новин ллються з путінської Росії в країни ЄС. Цілі цілком прозорі: посіяти розкол в європейському суспільстві, деморалізувати суспільство, підірвати віру в ліберальні політичні системи і цінності, просувати русофільські тенденції й підірвати об'єднаний фронт, який ЄС створив проти Москви після анексії українського Криму в 2014 році і початку російської війни проти України на Донбасі.

 

 

Справедливості заради варто зазначити, що проблеми європейських демократій, так само як і американської, в основному "доморощені". Росія не створила їх, вона їх тільки експлуатує. Більш того, в країнах, таких як Італія, бажання зблизитися з Москвою притаманне не тільки правим радикалам, хоча "Ліга" зайшла далі, ніж будь-хто інший, підписавши пакт про співпрацю з партією "Єдина Росія". Воно поширене у всьому політичному спектрі і користується підтримкою італійського бізнесу теж.

 

 

Разом з тим, вісь антилібералізму, що об'єднує Росію, європейських правих радикалів і президента США Дональда Трампа, представляє загрозу для помірного європейського політичного порядку і добробуту європейських суспільств. Уряди ЄС, його інституції та юридичні системи можуть і повинні постаратися, щоб відбити ці атаки.

Насамперед, вони не мають коливатися із залученням правих політиків і партій до відповідальності, якщо вони порушують закон у фінансовому полі або будь-якому іншому. По-друге, вони повинні створити сильніші, систематичніші заходи для протистояння дезінформації, яку поширюють Росія і внутрішні праві радикали. А також потрібно навчити громадян розпізнавати фальшиві новини.

І нарешті санкції Євросоюзу проти Росії мають залишатися в дії доти, доки Москва не припинить дестабілізацію України. Захист європейської свободи, процвітання і способу життя вимагає жорсткої відсічі як правим радикалам, там і втручанню Росії.