Вперше у цьому сторіччі депутати британського парламенту засідали на надзвичайній сесії у суботу. Головним питанням порядку денного 19 жовтня стало обговорення і голосування за новий план виходу Сполученого Королівства з Євросоюзу, який подав прем'єр Борис Джонсон.

Проте цей порядок денний змінило попереднє голосуванням за поправку депутата Олівера Летвіна. Саме ухвалення цієї поправки і вивело на обрій кілька нових можливих напрямків розвитку подій, пов'язаних із «розлученням» Британії з Європейським Союзом, змінивши основні плани парламенту щодо голосування за план Джонсона, розповідає Радіо Свобода.

Британський парламент засідав у суботу 19 жовтня на тлі масових акцій у Лондоні, учасники яких вимагали залишитися у Євросоюзі.

 

Масові акції. Лондон, 19 жовтня 2019 року

Масові акції. Лондон, 19 жовтня 2019 року

 

Нова угода з Європейським Союзом щодо виходу Сполученого Королівства з ЄС, яку узгодив прем'єр-міністр Борис Джонсон, мала б стати головною причиною, яка привела вперше з 1982 року, часу збройного конфлікту з Аргентиною за Фольклендські-Мальвінські острови, депутатів Вестмінстера до парламентської зали засідань у суботу. Саме голосування «за» чи «проти» цього плану мало б визначити подальший хід сучасної британської історії.

Проте сталося так, що попереднє голосування за поправку колишнього депутата-консерватора, а нині незалежного парламентаря Олівера Летвіна, змінило цілий порядок денний суботньої сесії британського парламенту, відкривши нові напрямки можливого розвитку подій.

І також, що найважливіше, голосування за поправку Летвіна, згідно з якою Британія не може вийти з Європейського Союзу без жодної угоди, відтак, згідно з ухваленою поправкою, британський прем'єр просто муситиме просити ЄС про чергове подовження крайнього терміну виходу країни з ЄС. Ясна річ, що прийняття поправки Летвіна просто відсунуло на другий план голосування за план Джонсона. За поправку Летвіна проголосували 322 депутати британського парламенту за 306 тих, хто голосував проти.

У кулуарах Вестмінстера говорять про те, що з огляду на ухвалення поправки депутата Олівера Летвіна, голосування щодо плану виходу Британії з ЄС у варіанті, який подав на розгляд парламентарів прем'єр-міністр Джонсон, переноситься на понеділок, залежно від того, що з цього питання вирішить речник парламенту Стівен Беркав.

Немає жодних сумнівів, що цей розвиток подій у Вестмінстері розглядається як потужний удар прем'єрові Джонсону та його консервативному урядові. Варто ще раз пригадати, що саме Борис Джонсон на всіх рівнях затято наголошував, що за будь-яких обставин таки виведе Сполучене Королівство з Євросоюзу 31 жовтня.

Сам прем'єр-міністр Джонсон, у притаманній йому хвалькуватій манері, і надалі стверджує, що все йде за планом, і прийняття поправки Летвіна аж ніяк не збило його та його союзників з обраного шляху.

 

Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон у парламенті. Лондон, 19 жовтня 2019 року

Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон у парламенті. Лондон, 19 жовтня 2019 року

 

«Я не вестиму переговорів щодо ще одного подовження крайнього терміну виходу Сполученого Короліства з ЄС. І жоден закон не змусить мене цього робити», - заявив британський прем'єр-міністр Борис Джонсон.

 

 

«Борис Джонсон каже, що не вестиме переговорів про надання подовження статті 50 статуту ЄС, попри ухвалення поправки Летвіна».

Втім, оглядачі зазначають, що британському прем'єрові і не треба у даному випадку вести жодних переговорів, бо ж йдеться лише про подання клопотання до Євросоюзу з проханням про ще одне відтермінування крайнього терміну виходу Сполученого Королівства з Євросоюзу.

 

«Прем'єр Джонсон сказав, що не вестиме переговорів щодо нового відтермінування виходу Британії з ЄС. Але тут жодних «переговорів» і не потрібно. Лише варто подати запит. Тоді вже всі 27 лідерів країн ЄС муситимуть одностайно погодитись на новий термін подовження. Вони не так аж надто палають бажанням це робити, але це постає доволі ймовірним сценарієм, якщо йдеться про альтернативу у вигляді виходу з ЄС без жодної угоди».

 

Британський парламент зібрався у суботу 19 жовтня

Британський парламент зібрався у суботу 19 жовтня

 

Тим часом, провідник опозиційної лейбористської партії Джеремі Корбін вже заявив, що парламентська поразка Бориса Джонсона відображає повний провал і рішуче відкидання британськими парламентарями стратегії прем'єра-консерватора. За словами Корбіна, Джонсон нині мусить підкоритися закону і звернутись до ЄС про надання ще одного подовження виходу країни з ЄС.

 

 

«Угоду Бориса Джонсона було провалено. Він нині має підкоритися закону - не може статися виходу з ЄС без жодної угоди. Ми мусимо надати людям право сказати останнє слово щодо «Брекзит», - написав Корбін.

Природньо, що у світлі суботніх подій у Вестмінстері, активно відновилось обговорення можливих сценаріїв розвитку подій. Попри бравурні заяви прем'єра Джонсона, члени його уряду кажуть, що підкоряться закону і діятимуть у напрямку подовження крайнього терміну виходу Сполученого Королівства з ЄС. У цьому плані, як кажуть, навіть є правнича лакуна, яка б дозволила звернутися до ЄС із клопотанням про надання ще одного подовження, оминаючи самого прем'єр-міністра.

Проте, якщо сам прем'єр таки відмовиться подавати подібне клопотання до ЄС, він постане перед серйозними звинуваченнями у порушенні закону, а відтак змушений буде відповідати за свої дії у судовому порядку.

Якщо навіть прем'єр Джонсон таки подасть своє клопотання до ЄС, не існує стовідсоткової гарантії, що на це погодяться всі 27 країн-членів ЄС.

Також, ще однією реальною перспективою, яка випливає із подій у британському парламенті, постає перспектива дочасних парламентських виборів.

Загальні вибори у Сполученому Королівстві можуть відбутися ще до кінця поточного року, або ж на початку наступного року.

Можливий ще один варіант розвитку подій, а саме звернення прем'єр-міністра Джонсона про проведення голосування у парламенті з метою винесення вотуму довіри його урядові.

І, зрештою, також не виключено, що карколомні повороти на шляху до «Брекзит» можуть призвести до проведення ще одного референдуму у Британії. У цьому разі новий референдум із питання «Брекзит» мав би той самий статус, що й референдум 2016 року.

Втім, якими б не були можливі шляхи подолання затяжної кризи, пов'язаної із виходом або невиходом Сполученого Королівства з Європейського Союзу, уже зрозуміло, що і тепер швидко все не вирішиться.