Менше їсти - як тваринам, так і людям з віком стає корисно. Це може продовжити життя. Але коли потрібно змінювати своє харчування, щоб отримати користь у старості?

Науковці з Інституту біології старіння імені Макса Планка, з Кластеру передових досліджень Кельнського університету, Інституту Бабрагама в Кембриджі та з Університетського коледжу Лондона продемонстрували, що миші стають здоровіші в результаті зміни харчування, якщо раніше починають і так продовжують до старшого віку. Тож учені припускають: здоровий спосіб життя потрібно запроваджувати щонайраніше, щоб в старості покращувати здоров'я та продовжувати тривалість життя.

 

Як у літньому віці залишатися здоровим і в формі? Геронтологи мають на це просту відповідь: менше і здоровіше харчуватися. Але коли потрібно за це братися і чи достатньо буде дотримуватися дієти нетривалий час?

 

Науковці на чолі з Ліндою Партрідж (Linda Partridge), директоркою Інституту біології старіння імені Макса Планка, здійснили експеримент, в межах якого молодих і старих мишей посадили на дієту - з різними наслідками. Миші, що з початку дорослості (у віці від трьох місяців) їли на 40 % менше, жили довше і в старшому віці залишалися здоровішими, ніж ті, що харчувалися всім, що хотіли. При цьому миші отримували харчі, збагачені вітамінами та мінералами, щоб не допустити недоїдання.

 

Якщо ж миші зменшували обсяги харчування у старшому віці, тривалість їхнього життя залишалася приблизно такою ж, як в інших. Також гризуни, що після певного часу дієти знову поверталися до улюбленої їжі і споживали її у великих кількостях, не зазнавали позитивного ефекту в тривалій перспективі - вони мусили продовжувати корисно харчуватися.

 

Отже, миші мали в молодості зменшувати кількість їжі і так харчуватися до кінця життя, щоб це позитивно позначилося на їхньому здоров'ї у старості. «Потрібно завчасно замислитися, як ти харчуєшся. Адже пізніше у віці зміна харчування не матиме значного впливу. Здоров'я в старості - завдання всього життя», - пояснила Лінда Патрідж.

 

Але чому старі миші не реагували більше на зміну харчування? Олівер Ган (Oliver Hahn), провідний автор дослідження у підрозділі Патрідж, дослідив генетичну активність у різних органах тварин. Якщо, наприклад, генетична активність у печінці швидко пристосовувалася до нової дієти, то в жировій тканині науковці спостерігали щось на кшталт ефекту запам'ятовування, за якого генетична активність більше не могла пристосовуватися до зміненого харчування. І хоч миші втрачали вагу, активність генів у їхній жировій тканині була такою, що й у тварин, які продовжували їсти у великих кількостях. Крім того, склад жиру у старих мишей більше не зазначав значних змін.

 

Цей ефект запам'ятовування стосується передусім мітохондрій, «електростанцій» клітини, що відіграють важливу роль у процесі старіння. Зі зменшенням кількість їжі мітохондрії посилено утворювалися у жировій клітині - але не тоді, коли тварина починала це практикувати в пізньому віці. Така нездатність пристосуватися на генетичному та метаболічному рівні може призвести до скорочення тривалості життя тварини.

 

Майкл Вейклем (Michael Wakelam), співавтор та директор Бабрагамського інституту, коментує: «Інтеграція даних про обмін ліпідів, шляхи обміну речовин зі знаннями про специфічну для кожної тканини генетичну експресію у мишей різного віку та з різними звичками харчування дає змогу описати значення харчової пам'яті для здорового старіння».

 

Джерело: Zbruc

Gesundheit im alter ist eine lebensaufgabe

mpg.de, 21. OKTOBER 2019

Зреферувала С. К.

Зображення: MPI f. Biologie des Alterns/ Lisa F. Drews​.