У середу, 25 березня, в Мінську має відбутися чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з мирного врегулювання на Донбасі. На ньому, як очікується, затвердять створення нового органу - консультативної ради за участю представників так званих "Донецької та Луганської народних республік" ("ДНР" і "ЛНР"). До складу консультативної ради можуть увійти по 10 представників від України та самопроголошених республік, плюс по одному представнику з "правом дорадчого голосу" від Німеччини, Франції, Росії та ОБСЄ, пише DW.

 

Рада з незрозумілим складом

 

Цей орган вестиме консультації щодо чутливих моментів врегулювання конфлікту на Донбасі, зокрема, проведення місцевих виборів на окупованих територіях. Рішення про намір створити консультативну раду зафіксоване у протоколі попередньої зустрічі ТКГ, яка відбулася два тижні тому у Мінську. Протокол, окрім членів ТКГ, схвалили голова Офісу президента України Андрій Єрмак та заступник керівника адміністрації президента РФ Дмитро Козак.

 

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак

 

Після повернення до Києва Єрмак заявив, що рішення про створення консультативної ради нічого не змінює у розкладі сил в ТКГ. "Формат Тристоронньої контактної групи, де є дві сторони конфлікту: Україна та Росія, і між ними - ОБСЄ, не змінився", - наголосив він. Очільник Офісу президента також запевнив, що Україна не має наміру вести переговорів із представниками проросійських. "Ми вважаємо, що єдині, з ким ми можемо і будемо говорити, - це люди, не пов'язані з військовим конфліктом, які не вбивали наших військових, але які проживають на непідконтрольних територіях", - пояснив Єрмак, додавши, що механізм відбору членів консультативної ради ще доопрацьовують.

 

Київ не поінформував Брюссель?

 

Тим не менш, новина про створення консультативної ради за участі представників невизнаних угрупувань "ДНР" та "ЛНР" стала несподіванкою для європейський інституцій. Як стало відомо DW із власних джерел у Європарламенті, Київ не радився з європейськими партнерами щодо цього рішення. "Хоча зазвичай по неофіційних каналах такі важливі кроки у Мінську обговорюються, хоча б на парламентському рівні, це нормальна практика", - сказав співбесідник DW у парламенті ЄС. Він також зазначив, що Брюссель досі не має від української сторони інформації про механізми діяльності консультативної ради, принципи відбору її членів та алгоритм прийняття рішень.

 

У Європарламенті кажуть, що Київ не обговорював свої ініціативи з Брюсселем

У Європарламенті кажуть, що Київ не обговорював свої ініціативи з Брюсселем

 

Не виключено, що комунікацію Києва та Брюсселя порушила нинішня криза через поширення нового коронавірусу, який викликає хворобу COVID-19. Ця криза паралізувала, зокрема, й роботу дипломатичних каналів та політичних структур як ЄС, так і України. "Було скасовано багато зустрічей, європейські інституції переформатовували свою роботу, тому зараз складно сказати, хто наперед знав про це рішення, хто намагався відмовити українську владу робити цей крок чи, навпаки, підштовхував її до нього", - сказав у коментарі DW старший науковий співробітник берлінського відділення Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel). За його інформацією, багатьох у Берліні "налякали можливі наслідки того, що трапиться" у разі, якщо рішення щодо консультативної ради буде реалізовано.

 

Критика з Бундестагу

 

Від офіційного Берліна, який разом із Парижем є одним із посередників у переговорах щодо пошуку рішення конфлікту на Донбасі, поки що жодної реакції на розвиток ситуації не було. Натомість на плани створення консультативної ради за участі представників "ДНР" та "ЛНР" розкритикували в опозиційній фракції "Союз 90/Зелені" в німецькому Бундестазі. "Створення дорадчого органу за участю людей, які де-факто є керівниками у Донецька та Луганська, не має реальної додаткової цінності для переговорних рішень. Всім відомо, що ці ватажки є і залишаться маріонетками Кремля",  заявив речник фракції з питань східноєвропейської політики Мануель Заррацін (Manuel Sarrazin).

 

За моделлю Придністров'я

 

Щоб дати конфлікту на Сході України шанс бути вирішеним, треба чітко розуміти, хто є його сторонами  і хто ухвалює рішення, вважає аналітик Пол Айван з Європейського центру політики, що в Брюсселі. Він нагадує, що Росія не вперше намагається "вилучити себе" із затяжного конфлікту, як це було, наприклад, у випадку з Придністров'ям. "Це дає їй більше простору для дипломатичних маневрів, певний захист від міжнародної критики та можливість впливати на вирішення конфлікту, водночас підтримуючи контроль за своїми ставлениками", - пояснює Айван.

Президент Росії Володимир Путін

Росія хоче "вилучити себе" із конфлікту на Донбасі, кажуть експерти (на фото - президент Росії Володимир Путін)

 

Таким чином, конфлікт починає сприйматися як місцевий - між національним урядом та сепаратистським регіоном, каже експерт. Мовляв, "Росія перетворюється на посередника, шанованого та конструктивного міжнародного актора", а світова увага до врегулювання конфлікту неухильно зменшується. "Хоча Київ має спілкуватися з представниками Донбасу, проте українська влада повинна добре обдумати формат, у якому вона це робитиме, та ризики, які є очевидними у разі, якщо йдеться про описаний сценарій", - застеріг Айван.

 

Небезпека зняття санкцій з Росії

 

Повне виконання мінських угод є однією з передумов для зняття з Росії європейських санкцій. Експерти вважають, що запровадження консультативної ради, яка виведе Росію за дужки конфлікту на Донбасі, може створити юридичне підґрунтя для перегляду санкційної політики ЄС щодо Кремля.

Намагаючись нав'язати Києву прямі переговори з ватажками самопроголошених "республік" Донбасу, Кремль хоче уникнути прямої відповідальності за неімплементацію мінських угод і таким чином позбутися міжнародних санкцій, переконаний Ґустав Грессель. "Путін скаже: "Дивіться, це внутрішній конфлікт, вони ведуть переговори між собою, не можуть знайти рішення, до чого ж тут я?" - пояснює він. Експерт прогнозує, що в разі скасування санкцій ЄС Кремль лише посилить свою дестабілізуючу політику на Донбасі, надалі діючи через "своїх маріонеток" на тимчасово окупованих територіях України. "Проте, гадаю, шкода буде більшою. Восени в Україні мають відбутися місцеві вибори, які проторують стежку для визнання Києвом місцевих виборів в "ДНР" і "ЛНР" на умовах Москви і остаточно легітимізують їхніх керівників", - застерігає Ґрессель.