Україна і Британія підписали Угоду про стратегічне партнерство. Угода, яка була підписана британським прем'єр-міністром Борисом Джонсоном та президентом України Володимиром Зеленським 8 жовтня набуде чинності після закінчення перехідного періоду Brexit 31 грудня. Ця угода  заслуговує на увагу як в політичному, так і в економічному вимірах, пише Euobserver.

 

Питання про те, якою буде зовнішня політика Великої Британії після Brexit, є одним із ключових пунктів порядку денного уряду Бориса Джонсона.

Зокрема, рішення про об'єднання британського Департаменту міжнародного розвитку з Міністерством закордонних справ Британії відображає мету Джонсона об'єднати використання коштів, передбачених на зовнішньополітичний аспект в єдиний бюджет.

 

Останнім зусиллям Даунінг-стріт щодо закріплення цього нового підходу до міжнародних справ є Угода про стратегічне партнерство з Україною.

Ця угода є важливою як в політичному, так і в економічному вимірах.

Хоча британський уряд прагне підтримувати лібералізовані торговельні відносини Великої Британії з Києвом згідно з чинною Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, нова угода Британії та України йде на крок далі, встановлюючи можливості для широкої співпраці у таких сферах, як вирішення конфліктів, оборона, безпека та права людини.

 

Такі політичні аспекти угоди між Лондоном та Києвом являють собою ініціативу налагодити тісніші відносини між двома країнами, і це відбувається на фоні того, як Британія намагається визначитися зі своєю зовнішньополітичною стратегією після Brexit, тобто, поза межами ЄС.

Джонсон сподівається, що нове партнерство з Україною продемонструє його колегам на континенті, що, попри вихід з ЄС на початку року, Велика Британія залишатиметься ключовим гравцем у європейських питаннях безпеки у формі зобов'язання підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України.

 

Рішучість британського уряду у співпраці з Україною виявляється в його готовності надати Києву велику підтримку в сфері оборони.

Відносна легкість, з якою Великій Британії вдалося укласти угоду з політичними та економічними зобов'язаннями, протиставляється труднощам у Брюсселі проводити скоординовану політику ЄС, коли мова йде про європейські питання безпеки.

Високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррелл закликав держави-члени виступити єдиною реакцією на кризи в Східному Середземномор'ї та Білорусі після того, як ЄС не дійшов згоди щодо запровадження санкцій у справі фальсифікованих білоруських виборів в серпні.

 

Міністри закордонних справ ЄС часто заходять у глухий кут, коли намагаються досягнути певної послідовності у процесі вироблення злагодженої стратегії зовнішньої політики, також, досить часто подібна нерішучість та непослідовність ЄС проявляється у відносинах зі своїми ключовим союзниками в сфері безпеки.

 

У ЄС залишаються глибокі розбіжності щодо того, як блок повинен протистояти загрозі з боку Росії та її ворожості до європейських інтересів після анексії Криму в 2014 році.

У своїй промові голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен висловила мовчазний докір президенту Франції Емманюелю Макрону, який пропонував «узгодити інтереси Росії та Німеччини» під час питання запровадження санкцій проти Москви після отруєння російського опозиційного лідера Алєксєя Навального.

 

Проблема відсутності зовнішньополітичного консенсусу ЄС ускладнюється тим, що компоненти Угоди про асоціацію ЄС з Україною не виходять далеко за рамки економічної співпраці.

Угода з ЄС фактично не гарантує встановлення тісних політичних відносин між ЄС та Україною. Попри те, що понад 40% торгівлі України відбувається з ЄС, Брюссель ще не дав яскравих ознак прихильності до плану поглиблення інтеграції України з ЄС.

 

Європейський Союз чітко дає зрозуміти, що підтримка України залежить від прогресу у сферах внутрішніх реформ.

У той час як стратегічне партнерство Великої Британії та України служить для формалізації послідовної підтримки Києва британською стороною та демонструє засудження російської анексії Криму. Відносини між Брюсселем та Києвом зіштовхнулися з невизначеністю, оскільки ЄС не дає конкретних відповідей щодо готовності налагодження глибших зв'язків з Україною.

Це яскраво демонструє вимога Зеленського про чіткий план шляху своєї країни до вступу в блок на саміті Україна-ЄС у жовтні.

Багатосторонній характер угоди між Великою Британією та Україною демонструє, що Лондон готовий відстоювати українські інтереси, резюмує видання.