Сьогодні виповнюється 165 років від дня народження першого президента Чехословаччини (1918-1935). Філософ, який за свої наукові погляди був підданий публічний обструкції, двадцятидворічний випускник гімназії, що за сім років став доцентом філософського факультету Віденського університету,  національний герой і однин з найвідоміших політиків свого часу - це все про нього, Томаша Гарріга Масарика.



 

Томаш народився у незаможній словацький родині в селі Годонін на крайньому південному сході Моравії, коло самого кордону зі Словаччиною, що була тоді частиною Угорщини. Від раннього дитинства майбутній президент виявляв неабиякі здібності до навчання, наполегливість та незалежність характеру. При вступі до гімназії Масарика записали Масаржіком. Саме так звучало б його прізвище, якби він був не словаком, а чехом. Томаш не полінувався з'їздити до Годоніна і дістати виписку із церковних книг, аби відновити словацьке звучання власного прізвища. Відтоді Масарик почав цікавитися національними відносинами. Згодом, через кілька десятиріч, саме Масарик придумав спільноту «чехословаків», до складу якої у незалежній Чехословаччині записували і чехів, і словаків. І потім до самої смерті вважав словаків лише гілкою чеської нації, а свою рідну мову - діалектом чеської.

Із 1891 року Масарик багаторазово обирався до імперського і чеського земельного парламентів, очолював впливову Партію реалістів, згодом Народну чеську партію. Проте вже на самому початку ХХ століття він остаточно втратив віру в можливість перетворення Австро-Угорської монархії на федерацію рівноправних народів. Відтоді він робив ставку лише на здобуття чехами та словаками повної незалежності.

З початком І Світової війни Масарик очолив антиавстрійське підпілля, а невдовзі  взяв діяльну участь у формуванні чесько-словацьких легіонів із австро-угорських вояків, які добровільно перейшли на бік Антанти.

З літа 1917 року Масарик постійно мешкав у Києві - тут працювала Чехословацька національна рада, неподалік Києва дислокувалися чеські легіони. У Києві Масарик мав безпосередні особисті контакти з Михайлом Грушевським, Симоном Петлюрою, Володимиром Винниченком. Проте не їх він розглядав як основних союзників, адже інтереси, які визначали зовнішньополітичну орієнтацію українських і чеських самостійників, на той час відрізнялися. Ворогом чехів був пангерманізм, небезпека якого особливо відчувалася на теренах Австро-Угорської імперії. А союзником, і то дуже важливим, Росія.  Тож коли українські хлопці гинули під Крутами, намагаючись зупинити банди Муравйова, під Борисполем, Пирятином і Лохвицею стояли добре навчені, озброєні і дисципліновані війська - чехословацький корпус, який за чисельністю перевищував як військо УНР, так і загони більшовиків. Їхнє втручання в боротьбу могло б стати вирішальним і направити історію в зовсім інше русло. Але не стало. З більшовиками чехословацькому корпусу все ж довелося повоювати. Проте сталося це вже не в Україні, а в Сибіру та Поволжжі вже після того, як Масарик домовився з більшовиками про вільний вихід легіону до Владивостока через Сибір, а звідти океаном - до Франції.

Проте політична доля проекту Масарика на тому етапі виявилася більш вдалою ніж доля УНР.

14 листопада 1918 року Народні збори в Празі, які складалися з представників чеських і словацьких партій, одноголосно обрали Томаша Гарріга Масарика президентом Чехословацької республіки. Масарик стояв на чолі заснованої ним держави 15 років - до 1 квітня 1934 року, коли його розбив важкий інсульт. У грудні 1935 року 85-річний Масарик передав президентську «булаву» своєму послідовнику Едуарду Бенешу, а 14 вересня 1937 року помер. Створеній ним державі залишалося жити трохи більше року.

 

Спадок іншого сьогоднішнього іменинника зовсім іншого ґатунку. Сьогодні виповнюється 83 роки від дня народження "батька" всенародно улюблених мультфільмів про козаків Володимира Дахна.

Слава прийшла до режисера та художника-мультиплікатора у 35 років, коли вийшла перша серія "Як козаки куліш варили".

 

 

 

Всього Володимир Дахно створив дев'ять короткометражних мультфільмів про запорізьких козаків. У 1991 за участю цих героїв було випущено перший повнометражний український анімаційний фільм «Енеїда», створений Володимиром Дахном за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського. Режисер пішов з життя 28 липня 2006 року. Він тяжко переживав занепад української мультиплікації у 1990-х, проте створена ним анімаційна традиція продовжує жити, а роботи і Володимира Дахна, і сучасних українських аніматорів - його учнів - відомі нині далеко за межами України. Минулого року 7 березня Google відзначив 81 рік від дня народження Володимира Дахна святковим логотипом. На головній сторінці пошукового сервісу було розміщено дудл у вигляді козаків - героїв мультфільмів із циклу «Все про козаків».

 

Також 7 березня:

 

1835 Народився Василь Симиренко - пiдприємець-цукровар, вчений, меценат.

 

1840 Євген Гребiнка

подав до цензурного комiтету рукопис

Тараса Шевченка "Кобзар, малороссийские песни и стихотворения".

 

Світлана Мормель

Олекса Янів