1663 У Ніжині на Чорній раді Івана Брюховецького було обрано гетьманом Лівобережної України.

Народився Іван Брюховецький на Полтавщині у 1623 році, точна дата його народження невідома. 1650 року був записаний до Чигиринської сотні. Під час Хмельниччини, у 1648-1657 роках, був наближеним гетьмана, обіймав посаду старшого джури. Після обрання новим гетьманом Івана Виговського відряджений з дорученням до Варшави. Весною 1659 року полишив службу і виїхав на Січ, де розгорнув антиурядову агітацію. Восени обраний запорозьким кошовим отаманом, а з 1661 року став іменуватися кошовим гетьманом. 1662 розпочав боротьбу за посаду голови Гетьманщини.
Після обрання Брюховецький створив чотири нові полки: Стародубський, Сосницький, Зіньківський та Глухівський. Столицею лівобережного гетьманату стало місто Гадяч. Всупереч передвиборним обіцянкам провів реформи, скеровані на централізацію управління і посилення гетьманської влади. У 1664-1665 роках безуспішно намагався підкорити правобережні козацькі полки під проводом Павла Тетері і Петра Дорошенка.


В 1667 році, під впливом всенародного обурення Андрусівським мирним договором, який означав зраду України Москвою у визвольній війні з Польщею та поділ України, у містах Лівобережжя відбулися великі виступи проти московських залог, спричинені загальним обуренням діяльністю московської адміністрації в Україні. У січні 1668 року на старшинській раді в Гадячі Брюховецький висловився за ліквідацію московської влади в Гетьманщині та перехід України під турецький протекторат. Рада прийняла цю пропозицію. Одночасно Брюховецький вступив у переговори з правобережними гетьманом Петром Дорошенком

та вислав посольство у складі полковника лубенського Григорія Гамалії,

генерального обозного Івана Безпалого і канцеляриста Кашперовича до Стамбулу.

Татари уклали союз із ним, а з-за Дніпра ішов Дорошенко, як думав Брюховецький, йому на допомогу. Але з дороги Дорошенко прислав до Брюховецького своїх посланців з вимогою відмовитися від гетьманства і віддати клейноди, обіцяючи за те дати йому Гадяч в довічне володіння.

Брюховецький був вражений: він хотів чинити опір, заарештував посланців Дорошенка, але козаки заявили, що не будуть битися з Дорошенком, схопили Брюховецького і привели до Дорошенка. Він саме підійшов і став табором біля Опішні (тепер Полтавська область). Брюховецького після зустрічі з Дорошенко було вбито, проте чи справді це було зроблено за наказом правобережного гетьмана достеменно невідомо.

Сталося це 17 червня 1668 року. Дорошенко звелів відвести тіло забитого гетьмана до Гадяча і поховати в соборі, збудованому Брюховецьким. Потім Дорошенко вирушив проти російського війська, яке, на чолі з боярином Григорієм Ромодановським, обложило прикордонне місто Котельву, але боярин не наважився виступати проти козаків і відійшов за кордон. Вслід за тим Петра Дорошенка було оголошено гетьманом всієї України.

 

1829 В Генуї (Італія) помер англійський вчений Джеймс Смітсон,

котрий заповів всю свою власність США, країні, в котрій він ніколи не був, і побажав, щоб на його кошти у Вашингтоні були засновані Смітсонівський інститут, національний університет, публічна бібліотека чи обсерваторія.

Спадок Смітсона склав 500 тисяч доларів і за ці кошти у 1846 році урядом США був заснований відповідний інститут, до якого нині входять 19 музеїв, галерей і бібліотек (включаючи Національні музеї природознавства та американської історії, Зоологічний парк, Портретну галерею, Музей авіації та космонавтики).

 

1931 У США український винахідник Ігор Сікорський отримав патент на винахід першого вертольота.

 

1964 У Вашингтоні відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку роботи канадського скульптора Лео Мола (Леоніда Молодожанина) та архітектора Радослава Жука.

 


Світлана Мормель

Олекса Янів


Сподобалося? Поширюйте!
Або напишіть нам про свої враження за адресою: [email protected]
чи підтримайте проект фінансово: 
4149437837681640 (картка Приватбанку, з приміткою "Щоденник української Кліо")
U575137219187 (WebMoney)