1672 Гетьман Петро Дорошенко здобув Кам'янець-Подiльський.

Як послідовник гетьмана Івана Виговського, він був противником укладання союзу з Московською державою. Так само, як Виговський, намагався на основі військових дій та дипломатичних місій перешкодити спробам держав-сусідів долучити до своїх володінь землі України. В цей день об'єднана українсько-турецько-татарська армія, яку очолювали гетьман Дорошенко, турецький султан Мохамед IV і кримський хан Селім-Гірей, здобула фортецю Кам'янець (тепер Кам'янець-Подільський) і рушила в Галичину. Союзницькі війська обложили Львів. Не маючи засобів для продовження війни, польський уряд уклав Бучацький мирний договір 1672 року, за яким Польща вимовлялася від претензій на Правобережну Україну. Водночас, Московська держава розцінила укладання цього договору, як можливість, не порушуючи Андрусівського перемир'я з Річчю Посполитою, захопити Правобережжя.

 

1825 В Англії почався рух першою залізницею.

Потяг провіз 450 пасажирів зі швидкістю 24 км/годину.

 

1864 Народився Фiляс Платонiд,

український церковний та громадсько-полiтичний дiяч у Галичинi.

 

1875 Народився Олександр Вербицький,

український архiтектор і педагог.

 

1885 У Харкові відкритий Південноросійський технологічний інститут

- перший в Україні вищий технічний навчальний заклад, нині - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут".

 

1892 Народився Гнат Михайличенко,

український полiтичний дiяч, письменник. Розстрiляний 21 листопада 1919 денiкiнцями в Києвi.

 

1895 Шведський хімік, інженер і бізнесмен Альфред (Бернхард) Нобель

підписав розпорядження про створення по його смерті спеціального фонду, котрий буде розпоряджатись його спадщиною і виділяти частину прибутків на премії людям, які зробили найбільший внесок у розвиток фізики, хімії, медицини, літератури і загального миру. Рішення про присудження премій приймається Шведською Королівською академією наук і оголошується щорічно 10 грудня в день смерті Альфреда Нобеля.

 

1906 Київ. Побачив світ перший номер української щоденної газети "Рада".

Це видання було єдиною україномовною щоденною газетою у Київі того часу. Редакція розміщувалася у центрі міста, біля Золотих воріт, при початку вулиці Великої Підвальної (нині Ярославів Вал). Першим головним редактором часопису став публіцист Федір Матушевський.

 

В різний час з газетою співпрацювали: Михайло Грушевський, В'ячеслав Липинський, Дмитро Дорошенко, Микола Вороний, Іван Франко, Олександр Олесь, Володимир Винниченко, Михайло Коцюбинський, Олена Пчілка, Осип Маковей, Дніпрова Чайка, Панас Мирний, Архип Тесленко та Стефан Васильченко. Секретарем редакції був Симон Петлюра. Обов'язки головного редактора часопису виконував публіцист та історик літератури, майбутній академік Сергій Єфремов.

 

1955 З'явився перший документ вітчизняного самвидаву - "Відкритий лист в ООН" українських політичних в'язнів мордовських таборів.

У середині 1960-х років шляхом „самвидаву" розповсюджувалися такі знамениті твори, як „Інтернаціоналізм чи русифікація?" Івана Дзюби з критикою русифікаційної політики КПРС; „Лихо з розуму" та „Правосуддя чи рецидиви терору?" Вячеслава Чорновіла, де подавалися відомості про репресованих протягом 1965 - 1966 років, розкривалися механізми політичних репресій; „Репортаж із заповідника імені Берій" та „Серед снігів" Валентина Мороза; поезії Ліни Костенко та Василя Симоненка. Певний час також поширювався машинописний журнал Українського національного фронту „Воля і Батьківщина". Велика частина самвидаву різними шляхами потрапляли ни захід, де ставала поштовхом до організації міжнародних кампаній на підтримку вимог українських дисидентів.

 

1970 У Сіднеї (Австралія) зусиллями педагога та бандуриста Григорія Бажула

розпочато заняття у щойно створеній першій в Австралії школі гри на бандурі.

 

1977 Розпочала працювати Чорнобильська АЕС ім. Леніна

- перша атомна станція на території України.

 

Світлана Мормель
Олекса Янів