1770 Страчено поляками

гайдамацького кобзаря Михайла Сокового.

 

1896 Американський фізик Еміль Груббе

вперше використав радіоактивне випромінювання для лікування раку.

 

1918 Вiдбувся бiй пiд Крутами українського студентського куреня з бiльшовицькими окупантами. День пам'ятi героїв Крут. Пізніше, коли Крути знову були відбиті у окупантів військами УНР, на місці бою було зібрано останки полеглих, перевезено до Києва і 19 березня з військовими почестями поховано на Аскольдовій могилі.

Людмила Старицькі-Черняхівська
Пам'яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами (слово в часі похорон героїв Крут виголошене 19 березня 1918 року в Києві)

„На вас, завзятці-юнаки, що возлюбили Україну, кладу найкращії гадки, мою сподіванку єдину..."
І їх нема...
Кого ми поховали?
Хто зважить той жаль? Зберіть усі хмари з усього світу й не складите тієї нерозважної туги, що повила серце...
Жалю немає ваги.
Найпалкіші діти України, найдорожчі жертви на залізній вівтар волі.
Історія знає багато жертв, але такої сторінки вона ще не розгорнула перед людськими очима.
У часи хрестових походів ішли відбивати Єрусалим лави охоплених ентузіазмом дітей, вони й гинули лавами, з повною вірою в царство небесне й у вічне життя.
Бились до загину герої-юнаки Греції та Риму й виступали на бій озброєні всією тогочасною військовою мудрістю, фізичною силою, певні своєї перемоги.
Ллється й до останніх днів кров героїв-патріотів, але вона ллється на війні з ворогами, а ворог хто? Ворог воїн, воїн - воїнові брат, він поважає свого супротивника, бо розуміє, що доля їх єднає, - він убиває під час січі, а доглядає, коли візьме в полон, він і карає, та карає тільки смертю.
А що було тут?
Якої вічної нагороди сподівалися юнаки, вирушаючи на бій? - Вічної смерті. Чи вони вірили у свою перемогу? Чи сподівались на свою силу? Ой, ні! Чи то були знавці, окурені порохом, призвичаєні до військової справи. Ні, ні. То були гімназисти й молоді студенти, непризвичаєні до військової справи. Вони не визнавали ні права війни, ні права смертної кари. Їх душам було огидне кожне насильство, убійство, бій.
І вони пішли.
Коли вдарив останній час Україні, вони пішли, 400 юнаків проти 13000 більшовиків.
Сподівалися засипати своїм трупом повіддю прорвану гатку.
І полягли усі.
Чи ж вони не відали, проти кого йшли?
Поки історія людська буде існувати, доти будуть усі, і далекі нащадки наші з огидою згадувати страшне слово „большевик".
Каїн, Іуда й большевик. Три людські потвори, три звіри, що їх викинула на світ Божий якась страшна безодня. Ні, і то Порівняння неправдиве! Каїн убив брата, але сам жахнувся свого злочинства і, як безумний, кинувся тікати від братнього трупа; Юда продав Христа, але не стерпів муки сумління й „удавився" сам. А большевик перед смертною карою, перед розстрілом відрізував носи, вуха, проколював очі, випускав тельбухи, добивав недостріляних прикладами по голові і тішився муками своїх братів.
Усе те відали юнаки-герої й пішли свідомо на нелюдські муки...
Діти України, старші і малі! Ця могила - наш храм! Минуть роки, десятки років, сторіччя, - пам'ять про юнаків-героїв не зникне вовік. Вона світитиме не тільки українцям, а всім, обраним Богом людям, що покладають життя своє во ім'я ідеї, во ім'я брата свого.
Для нас могила ця лишиться навіки полум'ям віри, вона дала нам незабутнє минуле.


Це буде друга свята могила над Дніпром. У хвилини одчаю, у хвилини занепаду, у хвилини знесилля будуть приходити до неї старі і малі, щоб відживитись тим святим вогнем ентузіазму, який палатиме тут і під камінним хрестом.
Діти України! - Це ваша могила, вона буде тим дзвоном, що живих кличе, не дасть нам спинятись, не дасть забути.
Цей день стане днем всієї шкільної молоді України. Від року до року сюди будуть приходити, тут будуть плакати, тут будуть молитись, тут будуть складати братерську присягу ті, що матимуть переступити поріг життя.
І коли життя зітре з пам'яті сучасних ці дорогі обличчя наших братів, коли прийдуть нові люди... Вони пам'ятатимуть, що тут лежать ті, що віддали все, що мали - молодість, розум, щастя і життя за Україну.
Будьте ж певні, дорогі, незабутні герої. Ваша смерть не пройшла марно. Чуєте? Вона живе й житиме довіку - вільна, самостійна Україна.

 

1921 На конференції в Парижі країни-переможці в І Світовій війні визначили суму воєнних репарацій для Німеччини - 226 мільярдів золотом мали бути виплачені протягом 42-х років. Виплати за Версальським договором припинилися після приходу до влади Гітлера і були знову відновлені після Лондонського договору 1953 року;

остання виплата за Версальським договором була здійснена Німеччиною 3 жовтня 2010 року траншем у 70 мільйонів євро.


1939 Народився Олександр Гузь,

український вчений у галузі механіки, академік НАН України, директор інституту механіки НАН України.


1978 Швеція першою у світі офіційно заборонила використання аерозольних балончиків

через їх руйнівний вплив на озоновий шар Землі.


1996 Президент Франції Жак Ширак

оголосив про цілковите припинення його країною ядерних випробувань.

 

Світлана Мормель
Олекса Янів