1842 Американський доктор Кроуфорд Лонг із містечка Джефферсон (штат Джорджія)

уперше застосував ефір як анестезію під час операції.

 

1746 Народився Франсіско Гойя,

іспанський живописець і гравер.

 

1844 Народився Поль Верлен,

французький поет, один з основоположників символізму та декадансу.

 

1853 Народився Вінсент Ван Гог,

голландський художник-постімпресіоніст.

 

1856 У Парижі представники московитів підписали капітуляцію, прийняту представниками союзників: Великобританії, Французької імперії, Османськоі імперії, Сардинського королівства, Австрійської імперії та Королівства Пруссія. Паризький мирний договір завершив Кримську війну.

Ініційована вона була московитами у лютому 1853 року, коли Микола І відрядив до Стамбула морського міністра князя Меншикова, який зажадав від султана Абд аль-Маджида згоди на "протекторат" Московщини над 12 млн православних мешканців Османської імперії. Султан відмовився, натомість попросив британо-французький флот увійти в протоку Дарданелли, щоб захистити Османську імперію від можливої московської агресії.
У червні Абд аль-Маджид видав фірман, яким офіційно гарантував права та привілеї християн імперії, насамперед православних. Проте, за наказом Миколи І, 82-тисячний корпус під командою генерала Михайла Горчакова 21 червня 1853 року форсував річку Прут і захопив Молдавію та Валахію - васальні князівства Османської імперії. У відповідь на дії окупанта представники Великої Британії, Франції, Пруссії та Австрійської імперії зібралися у Відні і прийняли звернення до султана з вимогою дотримуватися всіх попередніх угод щодо православного населення. Натомість султан вимагав безумовного повернення військ окупанта за Прут. Микола І відмовився, і 16 жовтня Стамбул оголосив московитам війну.
Спочатку події розвивалися на користь московитів: вони розбили османів на Кавказі, їх чорноморський флот потопив османську ескадру в Синопській бухті (османи втратили майже всі кораблі та 3/4 особового складу). Але 4 січня 1854 року Британія та Франція ввели свої ескадри в Чорне море й зажадали від Миколи І негайно вивести війська з Молдавії та Валахії.
Микола І відповів відмовою. Відтак Британія та Франція офіційно оголосили Московії війну. Досі нейтральна Австрійська імперія теж висунула московитам ультиматум про вивід її військ із Молдавії та Валахії. Згодом до британо-французької коаліції приєдналося Сардинське королівство. Росія опинилася в повній політичній ізоляції.
Наприкінці липня 1854 року союзники вже вибили окупанта із практично всіх захоплених ним територій. Наступною їхньою метою було знищення московитського флоту як загрози для Османської імперії. Для цього потрібно було опанувати Севастопольську бухту, в якій застарілий вітрильний флот Московії сховався від флоту союзників, чиї кораблі вже мали гвинтові двигуни.
Севастополь був добре укріплений з моря. Тому британо-франко-османська армія вдалася до маневру - 1 вересня несподівано висадилася з кораблів у Євпаторії, в якій не було гарнізону московитів, й суходолом вирушила в напрямку Севастополя, не захищеного з тилу. 14 вересня армія союзників з'явилися на околицях головної бази флоту Московії.
Існує конспірологічна версія: аби уникнути ганьби від поразки, Микола І 18 лютого 1855 року наказав особистому лікарю Мандту принести отруту - і за кілька годин його не стало. Офіційно оголосили, ніби монарх помер від застуди. Того ж дня на трон Московщини сів 37-річний син Миколи І - Олександр ІІ і негайно попросив переможців припинити бойові дії й сісти за стіл переговорів.
30 березня 1856 року граф Олексій Орлов підписав капітуляцію Московії. Паризький мир 1856 року позбавив Московію права мати військовий флот на Чорному морі, а також фортеці й прибережні арсенали. Московити публічно відмовилися від претензій на Молдавію, Валахію та південну Бессарабію. Московського імператора позбавили покровительства над християнами Османської імперії, замінивши колективним патронатом усіх великих держав. План розширення впливу Московії на південь провалився.
На боці союзних сил діяли військові підрозділи сформовані з залишків задунайських козаків. У жовтні 1853 року Михайло Чайковський домігся створення регулярних козацьких підрозділів у османському війську. З Константинополя привезли козакам знамена Запорозької Січі, а Садик-Паша (ім'я Михайла Чайковського в Османській імперії) отримав від султана титул "міріан-паша" (кошовий отаман).


У лютому військо Садик-Паші ввійшло в Бухарест, а сам він став губернатором Румунії. Козацьке військо мало підтримку на Батьківщині: подейкують, що лише на Полтавщині до народного ополчення вступили 9,5 тисяч чоловік, а мешканці Волині та інших теренів України добровільно пожертвували на потреби війни з московитами вельми значні суми грошей.

 

1867 У Вашингтоні відбулося підписання договору продажу Аляски.

Територія площею 1 519 000 км² була продана Московією США за 7,2 мільйона доларів золотом, тобто по 4,74 долара за км².
Практично одразу на Алясці було виявлено золото. Вже в 1896 році регіон охопила золота лихоманка, за роки доки вона тривала тут було видобуто близько однієї тисячі тонн дорогоцінного металу.

 

1858 Гаймен Ліпмен з Філадельфії отримав патент на олівець з гумкою на торці.

Відтоді і понині винахід Ліпмена користується незмінною популярністю.

 

1892 Народився Стефан Банах (Гречек),

український та польський математик.

 

1922 У Києві створений театр-студія "Березіль"

(нині Харківський український драмтеатр).

 

1934 Радянська газета "Правда" вперше вжила фразу "ТАРС уповноважений заявити...". Надалі протягом багатьох років з цієї фрази починалися всі офіційні заяви Телеграфного агенства Радянського Союзу - єдиної інформаційної агенції, що володіла виключними правами на розповсюдження офіційної інформації в СРСР.

Згодом ця фраза стала ще й назвою фільму, що, цілком очікувано, був присвячений шпигуванню та контрозвідці.


Світлана Мормель
Олекса Янів