Мер Варшави Ганна Ґронкєвич-Вальц заявила, що її рішення про заборону демонстрації 11 листопада обумовлене тим, що такі марші у минулі роки супроводжувалися акціями екстремістів.

 

Минулого року головним гаслом приблизно 60 тисяч демонстрантів, які називали себе патріотами, були слова "Ми хочемо Бога", але деякі групи несли неонацистські й расистські гасла: "чиста кров - чистий розум" і "Європа буде біла, або безлюдна".

"Варшава вже достатньо постраждала через агресивний націоналізм", - заявила мер. "100-річчя незалежності Польщі повинно бути не таким. Це і стало причиною мого рішення про заборону".

 

Організатори подали до суду, оскаржуючи заборону демонстрації 11 листопада на відзнаку відновлення польської державності наприкінці Першої світової війни.

Уряд, який очолює партія Права і справедливості (ПіС) заявив, що влаштує свій марш під егідою президента Анджея Дуди, але офіційні представники не прояснили, чи долучаться до тої демонстрації ультра-праві групи.

ПіС - права консервативна партія, яка наголошує на національних цінностях та інтересах.

 

Попри вимоги Європейського Союзу уряд Польщі відмовився приймати в країні частину біженців з Близького сходу та Африки, які просять притулку у Європі.

Але лідер ПіС Ярослав Качинський засудив прояви расизму під час маршу 2017 року.

"Польська традиція, якої ми дотримумося, не має нічого спільного з антисемітизмом, від якого ми далекі наскільки це можливо, і нічого спільного з расизмом", - сказав він.

 

Марш незалежності у Варшаві став традицією, починаючи з 2008 року з ініціативи таких польських організацій як "Національно-радикальний табір" і "Всепольська молодь".

 

В українських ЗМІ повідомляли, що на таких демонстраціях у минулі роки були окремі антиукраїнські інциденти зокрема з демонстративним спалюванням українського прапора.

Українці становлять у Польщі найбільшу групу мігрантів, загальною чисельністю понад мільйон осіб.