Протести в Гонконгу: влада пішла на поступки. Чому демонстрації тривають?

На тлі масових демонстрацій у Гонконгу уряд призупинив розгляд змін до закону про екстрадицію на материкову частину Китаю на невизначений термін.

Про це повідомила голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам, пообіцявши "дослухатися до різних думок суспільства", пише ВВС.

Раніше вона заявляла про наміри не відмовлятися від законопроекту попри масові акції протесту, які тривають вже майже тиждень.

Незважаючи на заяву Лам, на неділю, 16 червня, плануються нові демонстрації.

Раніше понад мільйон людей (тобто майже кожен сьомий мешканець мегаполісу) вийшли на вулиці висловити своє невдоволення новим законопроектом про екстрадицію.

На думку демонстрантів, він може загрожувати автономії Гонконгу і сприятиме посиленню контролю Китаю.

Пані Лам заявила, що почула заклик громадян "зупинитися і поміркувати".

Голова адміністрації визнала, що "пояснення та комунікація" щодо законопроекту були недостатніми.

Вона пояснила, що керується, в першу чергу, інтересами Гонконгу, а саме відновленням миру та порядку.

 

Голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам

Голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам заявила, що розгляд законопроекту відкладається

 

Раніше уряд стверджував, що поправки, які пропонуються, допоможуть позбавитися прогалин у законодавстві, щоб Гонконг перестав бути притулком для злочинців з сусідніх країн.

Новий законопроект пропонував дозволити екстрадицію осіб, яких звинувачує у злочинах влада материкового Китаю, Тайваню та Макао.

Ініціатива виникла після того, як 19-річний житель Гонконгу вбив свою 20-річну вагітну подругу, коли вони відпочивали на Тайвані в лютому минулого року.

Чоловік втік до Гонконгу і його не змогли видати на запит влади Тайваню, оскільки між ними не існує договору про екстрадицію.

Гонконг має угоди про екстрадицію з 20 країнами, зокрема Великою Британією та США, але з Китаєм такої угоди раніше не було.

Противники нового законопроекту побоюються, що закон про екстрадицію зможуть використати проти політичних опонентів уряду Китаю, які мешкають у Гонконгу.

Активісти опозиції також заявляють про тортури, безпідставні затримання та примусові зізнання, які практикують у материковому Китаї.

Наразі невідомо, на який час відклали розгляд законопроекту.

 

Як відбувалися протести?

 

9 червня понад мільйон людей взяли участь у марші проти закону про екстрадицію. Це стало наймасовішою акцією протесту з 1997 року, коли колишню британську колонію передали під юрисдикцію Китаю.

У середу, 12 червня, десятки тисяч протестувальників перекрили вулиці навколо штаб-квартири уряду, де тривало друге читання законопроекту про екстрадицію.

Правоохоронці застосували сльозогінний газ та гумові кулі для розгону учасників акції протесту.

Під час акції постраждало 60 демонстрантів і 22 поліцейських. Влада повідомила про 11 затриманих.

Розгляд законопроекту відклали.

 

Гонконг як Майдан: поліція застосувала перцевий газ і гумові кулі

Атака на Telegram

 

12 червня засновник месенджера Telegram Павло Дуров заявив про кібер-атаку на сервери мережі Telegram.

За словами Дурова, DDOS-атаки здійснювалися переважно з китайських IP-адрес.

Він пов'язав цю кібератаку з протестами в Гонконгу.

До цього в Гонконгу затримали адміністратора групи в Telegram, за допомогою якої демонстранти координували свої дії. У групі налічувалося понад 30 тисяч учасників.

Адміністратора звинуватили у змові з метою порушення громадського порядку.

 

Чому люди протестують проти законопроекту?

 

Після повернення Гонконгу під юрисдикцію Китаю він став частиною Китаю за принципом "одна країна - дві системи".

Гонконг є особливим адміністративним районом, що має велику автономію. Він має власні незалежні суди, законодавчий орган та економічну систему.

Водночас тиск з боку материкового Китаю зберігається. Пекін контролює оборону та міжнародні відносини регіону.

Мешканці Гонконгу побоюються, що ухвалення угоди про екстрадицію означатиме повну передачу контроля над судовою системою в руки китайської влади.

 

Законопроект відклали. Чому протести тривають?

 

Як повідомляє кореспондент BBC Хелієр Чунг, поступки з боку лідерки, яка раніше обіймала жорстку позицію, виглядають як неочікуваний поворот на 180 градусів.

Лише кілька днів тому пані Лам була твердою у своєму намірі ухвалити непопулярні поправки до законодавства, але тепер демонструє готовність дослухатися до опонентів.

 

Поліція стріляє в демонстрантів

Правозахисники звинуватили поліцію у застосуванні надмірної сили проти демонстрантів

 

На думку багатьох учасників акцій протесту, шкоду вже завдано, і перехід до відтермінування - але не скасування - законодавства навряд чи заспокоїть їхні побоювання, вважає Чунг.

"Один протестувальник сказав мені, що, на його думку, уряд "намагається відволікти увагу, поки опозиція не заспокоїться, а після цього вони знову спробують повторити весь процес".

Інші заявили, що все одно візьмуть участь в акції протесту, запланованій на неділю.

"Наша кінцева мета - скасувати закон, а не призупинити його. Гадаю, що завтра прийде багато людей", - сказав лідер студентської організації кореспонденту BBC.