Українська дерев`яна архітектура найвищого рівня майстерності досягла у церковному будівництві. Протягом століть утворилися місцеві школи храмобудування: бойківська, лемківська, гуцульська, галицька, буковинська, волинська, придніпровська. Усі вони вирізнялися своїми регіональними відмінностями.

Гал-інфо у співпраці з Музеєм народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького продовжує розповідати про сакральну спадщину, яка зберігається в музеї просто неба.

 

 

 

ЛЕМКІВЩИНА


Прикрасою Львівського скансену стала лемківська церква Святих Володимира і Ольги, яка була відтворена на території музею у 1992 р. Церква збудована з нового матеріалу і є копією лемківської церкви 1831 року з с. Котань Красненське воєводство, Польща.

 

 

Збудована церква на пожертвування лемків США, Канади, лемківської громади Львова і музею.

 

Історична довідка:

Котань - лемківське село в Польщі, в гміні Кремпна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства.

 


 

 

Наприкінці XIX ст. у селі проживало 316 мешканців, з них 300 греко-католики і 16 римо-католиків. У другій половині 1920-х років половина мешканців села перейшли на православ'я.

Частина лемків у 1945 році була депортована у східну Україну, частина у 1947 році депортована на західні землі Польщі до Зеленогурського воєводства. Після виселення українців село заселили польські поселенці.

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських військ. Ті з українців, хто вижив, у 1947 року під час операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно, або депортовані на понімецькі землі Польщі, натомість на цю територію заселено поляків.

 


 

 

Церква Святих Володимира і Ольги (копія)


Відтворена у музеї церква із с. Котань - це типовий зразок лемківського дерев'яного храмобудування, який посів важливе місце у експозиції музею. Лемківська церква є дерев'яна, у плані тридільна, нава і святилище мають зрубну конструкцію. 

Характерною рисою лемківських церков є розміщення високої башти-дзвіниці над бабинцем. Верхи нави і святилища у порівнянні з дзвіницею над бабинцем є значно нижчими і в свою чергу поступово «спадають», що надає гармонійного вигляду силуету церкви.

До церкви заходиться через невеликий бабинець з західної сторони.

 

 

 

На Лемківщині існував звичай подвір'я церкви, разом з прицерковним цвинтарем, оточувати дерев'яною або кам'яною огорожею з гонтовим дашком.

 

 

Проєкт про дерев'яні церкви створений до 150-річчя від дня народження Блаженного Климентія Шептицького у співпраці АІА "Гал-інфо" та Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.