«Українська правда» «обережно» ставиться до оприлюднених правоохоронцями даних про розслідування вбивства журналіста видання Павла Шеремета.

«Ми позитивно сприймаємо той факт, що слідство триває та про цю справу не забули. Зізнаємося чесно, озвучена версія слідства нас шокувала. Зараз ми ставимося до викладеної інформації обережно», - йдеться в заяві, яку оприлюднила головний редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва у Facebook, цитує Радіо Свобода.

 

 

Вона заявила, що в редакції виникло кілька питань, відповідей на які не вдалося почути під час брифінгу представників правоохоронних органів. Серед них:

  • Хто може бути замовником цього вбивства? Версія про те, що такий злочин могла самостійно організувати група волонтерів задля дестабілізації ситуації, викликає багато питань.
  • Незрозумілими для нас залишаються мотиви замовників та виконавців. Мети, що була озвучена під час брифінгу - дестабілізації політичної ситуації в Україні - не було досягнуто.
  • Хто був зацікавлений у дестабілізації ситуації в країні на той час? Навіщо волонтерам, що підтримували армію у складні часи, потрібна дестабілізація ситуації всередині країни? Чи слідство припускає, що група волонтерів могла діяти в інтересах Росії?

«Українська правда» збирається ретельно проаналізувати озвучені правоохоронцями факти.

«Ми не хочемо, щоби у цій справі мали місце будь-які маніпуляції. Тому звертаємося до всіх: якщо вам відомі додаткові факти про людей, прізвища яких були сьогодні озвучені у якості підозрюваних, просимо надати їх нашій редакції. Ми зробимо усе можливе, аби встановити істину», - йдеться в заяві редакції.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

 

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції - начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.