Останнім часом у світі з'являються дедалі більше нових тестів, які здатні визначити наявність в організмі коронавірусу SARS-CoV-2. Наприкінці квітня було зареєстровано понад 150 різних видів тестів. Усі вони умовно поділяються на дві групи.

До першої належать ті, що фіксують наявність вірусу в організмі людини на момент тестування і вказують на те, що вона може бути потенційним джерелом зараження. До другої групи належать ті, що визначають, чи була людина в минулому інфікована коронавірусом, інформує DW.


Тест ПЛР показує наявність інфекції на даний момент

 

Для перевірки, чи інфікована людина зараз і чи може вона заразити інших, в основному застосовується тест ПЛР, що проводиться за методикою полімеразної ланцюгової реакції. Його альтернативою може бути також тест, що проводиться за допомогою методики ізотермічної ампліфікації ДНК (утворення додаткових копій ділянок хромосомної ДНК), який функціонує подібно до ПЛР.

В обох випадках у пацієнта за допомогою ватної палички береться з глотки проба слини. Також може використовуватися мокрота з легенів. Потім з генетичного матеріалу, взятого на пробу, береться один ген, з нього покроково утворюються додаткові копії, і за допомогою певної біохімічної реакції, котра називається агарозний електрофорез, визначається наявність вірусу в генетичному матеріалі.

 

Лікар бере у пацієнта з підозрою на COVID-19 пробу на аналіз

Лікар бере у пацієнта з підозрою на COVID-19 пробу на аналіз

 

Якщо в пробі не знаходять вірус, це не завжди означає, що людина не інфікована. Вірус може перебувати в інших частинах організму. Цим пояснюється той факт, що в окремих пацієнтів, які вже перехворіли на COVID-19, тест ПЛР може виявитися позитивним через деякий час. Вірусолог берлінської клініки Charité Крістіан Дростен (Christian Drosten) порівнює це зі спробою виловити з акваріума сачком золоту рибку. Порожній сачок не є свідченням того, що в акваріумі немає риби.

 

Тест, що показує наявність інфекції в минулому

 

Серологічний тест (ELISA) показує наявність у крові антитіл, які виробила імунна система під час боротьби з вірусом. Для цього лікарю необхідно взяти пробу крові для лабораторного аналізу. Такий принцип лежить також в основі експрес-тесту.

Як і під час тесту на рівень цукру в крові для діабетиків, у пацієнта береться крапля крові, яка змішується з реагентом у спеціальному контейнері.

Наявність антитіл в крові не завжди є ознакою того, що людина вже була інфікована і має імунітет. Якщо проба забарвлюється в певний колір, це, в принципі, свідчить про те, що людина вже перехворіла, й організм сформував імунітет. Але і цей тест теж не гарантує стовідсоткової гарантії. За словами виробників тестів, позитивні результати можуть бути й у тих осіб, які перехворіли на інші коронавірусні інфекції, але не на COVID-19.

 

Кому варто робити тест?

 

Тести, що виявляють наявність вірусу зараз, дуже важливі для визначення осіб, які контактують з інфікованим. Їх можна оперативно доправити на карантин й ізолювати самого інфікованого.

 

Наявність антитіл у крові не завжди є доказом того, що людина перехворіла на COVID-19

Наявність антитіл у крові не завжди є доказом того, що людина перехворіла на COVID-19


Серологічні тести важливі для встановлення кількості людей, які вже безсимптомно перехворіли й чи вистачить цього для формування колективного імунітету. Це допоможе політикам вжити правильних заходів щодо зняття обмежень, введених у зв'язку з пандемією. Ці тести також важливі для того, щоб зрозуміти, наскільки ефективною є вакцина.

 

 

Застосування тестів: стратегії різних країн

 

Під час пандемії різні країни по-різному ставляться до проведення тестів на коронавірус. Це залежить від наявності тестів і лабораторій, від ресурсів, якими володіє система охорони здоров'я, а також від того, як до епідемії поставилися від самого початку.

Наприклад, Південна Корея, яка зіткнулася з епідемією SARS в 2002 році, на цей раз систематично тестувала всіх - незалежно від наявності симптомів - навіть тоді, коли кількість хворих була відносно низькою.

Німеччина, з огляду на загальну чисельність її населення, є однією з країн, яка проводить багато тестів, але насамперед серед тих, хто контактував з інфікованими або має симптоми захворювання. Інші країни, наприклад, США, зараз розширюють можливості для проведення тестів на тлі зростаючого числа хворих. А в країнах Африки тестування не проводиться взагалі.