"Якщо дощ лив один день, то новини про це показували тиждень. Основні дороги вже давно розчистили, у гори, на піп Іван, знову можна ходити, біди нема, але люди все одно бояться їхати".

 

Руслан Бойчук з Верховини каже, що туристичний сезон у Карпатах цього року постраждав як через карантин та повінь, так і через інформацію про це. У паніці туристи бояться приїздити навіть у ті райони, які стихія не зачепила.

Ті села, де стихія наробила великого лиха, підраховують збитки. Вода зійшла ще тиждень тому, а наслідки, які, вона спричинила, будуть ліквідовувати ще довго.

Знесений потоком дім, зруйнований вщент бізнес - боляче дивитися на людей, у яких вода забрала майже все.

Як у Карпати повертаються до життя після повені, і як чекають на туристів - у репортажі ВВС News Україна.

 

"Цілий Черемош йшов через хати"

Мости, які вже не з'єднують береги, вздовж річища похилені дерева - вздовж Черемоша видно сліди стихії, яка тут вирувала.

 

Карпати

ВВС  Стихія вирувала у Карпатах у 20-тих числах червня. Тоді за день випала місячна норма опадів

 

Ми їдемо до гірського села Білоберізка, в одне з найбільш постраждалих у Карпатах місць. Покриття місцями просто ідеальне, а іноді - лише ями і чути глухі удари каміння об дно автомобіля.

Замість двох годин з Івано-Франківська дорога займає майже три години - об'їжджаємо розмиті ділянки.

Дорогою зустрічаємо багато техніки біля села Розтоки - розчищають канави, укріпляють береги. Неподалік перебуває з візитом губернатор Чернівецької області.

Там, де зупиняється машина чиновника, збираються натовпи місцевих. Коли люди бачать відеокамеру, ледь не за руки ведуть до своїх дворів, щоб показати наслідки повені.

 

Карпати

ДСНС   Основні шляхи вже відновили. Відрізаними залишаються ще низка віддалених гірських сіл

 

У Василя з села Розтоки вода була в хаті, у гаражі, на подвір'ї, всюди. Його дім стоїть під горою, з якої неслися потоки, з іншого боку виходив з берегів Черемош.

Його сусідка Марія має поранену руку - впала, коли була повінь. Вона показує на місце, яке колись було її городом і зітхає: "А тут у мене росли квасоля, кукурудза, картопля, малина. Нічого вже нема. Цілий Черемош йшов крізь наші хати. Я на горищі сховалась".

 

Карпати

Фото ВВС  Це місце колись було городом. Село Розтоки, Путильський район. Наслідки негоди.

 

Василь планує зривати підлогу, робити ремонт, а чи буде за це якась компенсація, не знає.

"Ми нашій головисі заяви написали, фото дали, а що там буде, хтозна", - махнув рукою чоловік і пішов далі розчищати канави.

 

"Вода рвала береги"

 

"Бетонні плити розліталися, як карти. Йшла висока хвиля у кілька метрів, вода рвала береги. А перед тим 40 хвилин була така злива, що 10 літрове відро води набиралося за дві хвилини", - так описує удар стихії Дмитро Іванюк, сільський голова Білоберізької ОТГ, до якого входить чотири карпатських села - Білоберізка, Устеріки, Хороцеве Барвінків.

Ці, розташовані за 120 км від Франківська, гірські села цього року затоплювало двічі - всередині і наприкінці червня.

Тільки встигли оговтатись і розчистити дороги після першого паводку, як знову прийшла велика вода і зробила те саме.

Тут затопило городи, стояла в погребах, доходила до метра в деяких хатах.

 

КарпатиФото ВВС Дім Руслани Кубайчук не підлягає відновленню

 

Потік води і каміння пройшов наскрізь будинок Руслани Кубайчук з села Хороцеве.

Замість спальні там гора бруду, вивернута всередину кімнати частина стіни. За кілька метрів вниз від хати з землі стирчить шматок ковдри - десь там під камінням поховано і решту речей родини.

 

гори

Фото ВВС  Так нині виглядає двір Руслани Кубайчук, на який зійшов зсув

 

"Якби ми з донькою були всередині, загинули б. Це чудо, що нас не було в хаті. В мене нічого не лишилось. Лише одяг, який був на нас", - говорить жінка і плаче.

Чиновники і політики пообіцяли допомогти побудувати нову хату Руслані, а поки що вона живе у сусідки. З бюджету села їй виділили 5 тисяч гривень і обіцяють ще 20.

За підрахунками пана Іванюка, стихія завдала чотирьом селам об'єднаної територіальної громади збитків на 150 млн гривень, зруйнувавши майже всю інфраструктуру.

Він не вірить, що колись їм виділять всю цю суму, але численні кошториси на ліквідацію наслідків повені у сільраді посилено готують.

 

Карпати

Фото ВВС В одному місці у Білоберізці стався зсув гори над річкою. Тепер тут не можуть їздити машини

 

Поки що ж наймають техніку і прибирають дороги своїми силами. Один день Білоберізка взагалі була відрізана від світу, але знайшли техніку і проїзд до села швидко відновили.

У селі відпочивали туристи і ніхто з них не застряг, з гордістю розповідає сільський голова.

У Білоберізці нещодавно почали займатися зеленим туризмом. За день тут у садибах можуть прийняти до ста людей.

 

Карпати

Фото ВВС   Околиці села Білоберізка

 

Попри те, що в самому селі є ще купа роботи після повені - укріплення берегів, розчищення 30 км доріг, місцеві мешканці сподіваються, що туристи до них знову приїздитимуть.

Серед розваг тут є риболовля, рафтинг, купання в чанах, збирання грибів і ягід, прогулянка до водоспаду і неймовірні краєвиди, від яких перехоплює подих.

"Якщо було б ще трохи фінансування, то до кінця липня всі дороги біля нас ми зробили б", - говорить з надією в голосі Дмитро Іванюк і все не перестає дякувати обласній владі, що їх не обділили і виділили 250 тисяч гривень.

 

Карпати

Фото ВВС

 

Прибрати острови серед рік

 

Кожен має сам подбати про своє обійстя - викопувати і регулярно прочищати канави навколо дворів, щоб давати вихід воді, говорить сільський голова про те, як можна зменшити вплив стихії у майбутньому.

А ще він радить прибирати острови серед гірських річок, які під час повені розділяють і посилюють потік, а також страхувати своє житло від стихії, яка в цьому краї повторюється регулярно.

 

Карпати

Фото ВВС Гори навколо  Верховини

 

У Карпатах нині часто згадують повінь 2008 року. Після неї залишились численні недобудовані або зроблені не так, як треба, об'єкти - дамби, мости, укріплення.

Поблизу села Білоберізка є хиткий з дірками автомобільний міст. Його поставили, як тимчасовий після повені 2008 року, поки поруч не побудують великий і основний міст через Черемош. Основний міст будують і досі. Тимчасовий слугує вже 12 років.

 

Карпати

Фото ВВС    Цей тимчасовий міст стоїть з 2008 року, поруч усі ці роки будують постійний

 

"Україна мала змогу підготуватися до повені ще з 2008 року, але програма протипаводкових заходів була профінансована лише на 7%", - говорить директорка міжнародної екологічної організації 350.org у країнах Східної Європи Світлана Романко.

За її словами, кожна вкладена у протипаводкові заходи гривня дозволяла б економити у шість разів більше коштів під час ліквідації наслідків повені.

Чому протипаводкові заходи стільки років не здійснювали у повній мірі, запитуємо губернатора Чернівецької області Сергія Осачука, машину якого зупинили на дорозі поруч з підтопленими селами.

"Це питання до урядів, яких було кілька десятків. Ми як люди, народ просто дозволяли з собою так поводитись. Треба просто захотіти і раз і назавжди зробити (протипаводкові заходи. -Ред)", - відповів він.

 

Співає і збирає гроші

 

Толокою прибирали наслідки повені у дворі Петра Марусяка з села Криворівня, що поблизу Верховини.

Чоловік два роки тому почав свою власну справу, облаштував місце відпочинку - чани для купання. Але весь його туристичний бізнес і всі вкладені у нього сімейні гроші за одну мить забрала вода, залишивши по собі лише гори сміття.

 

Карпати

Фото ВВС    Міст у Криворівні знесла повінь 2008 року і 2020. Хата Петра Марусяка та багатьох його сусідів відрізана від решти села. Дістатися туди можна лише через навісний пішохідний місток

 

"Були великі сподівання на цей рік, що приїжджатиме влітку більше людей, бо кордони закриті. Але все змила, замулила, забрала річка", - говорить чоловік.

Про свої чани він розповідає із захватом, про карпатські трави, які туди додає, про ефект, який має таке купання на змерзлих після рафтингу чи втомлених після дороги туристів.

Він налаштований до зими все реконструювати і збирає гроші на це співом у Facebook.

 

Петро Марусяк

ФОТО З ОСОБИСТОГО АРХІВУ ПЕТРА МАРУСЯКА     Петро Марусяк кілька років тому переміг в "Караоке на Майдані". Тепер він співом збирає гроші на відновлення чанів

 

Вода зійшла, але туристи бояться

 

"Спочатку люди до нас не їхали через коронавірус, а тепер ось бояться повені, хоча вода давно зійшла і все нормалізувалося. Весь червень верховинці показували, що у нас безпечно, ми дотримуємося соціальної дистанції, сюди можна приїжджати. І тут - повінь", - говорить Руслан Бойчук.

Його громадська організація "Гуцулики" промотує туризм у Верховині.

 

Карпати

FACEBOOK РУСЛАНА БОЙЧУКА   Руслан знімає відео і веде стріми, де розповідає про туризм в Карпатах і показує, що дороги є, приїжджати сюди можна

 

За його словами, під час карантину туризм у горах дещо перепрофілювався.

Якщо раніше приїздили великі групи, то тепер більше індивідуальних турів, сімейних екскурсій.

 

Верховина

Фото ВВС

 

Жодного впливу на туристичну інфраструктуру повені не мали, запевняє Віталій Передерко з управління туризму Івано-Франківської обладміністрації.

Доїзду немає тільки у село Дземброня, а решта доріг повністю відновлені, готелі, гіди працюють, каже чиновник.

 

Карпати

Фото ВВС  "Паводки втихомирилися, все у нас працює. Приїжджайте в Карпати", - каже Руслан Бойчук

 

Проте, за його словами, через погану картинку в ЗМІ зараз треба "реанімуванням репутацію" всього регіону і заохочувати туристів приїздити у Карпати.

В області триває проєкт "52 вікенди на Івано-Франківщині"- це 52 варіанти відпочинку на вихідних у Карпатах.

За оцінками пана Бойчука, паводки стали причиною скасувань близько 50% бронювань у Верховині, яку називають центром гуцульської культури і туризму Карпат.

Звідси підіймаються у гори, тут є музей гуцульської магії і фільму "Тіні забутих предків", власна пивоварня і сотні садиб.

 

гори

Фото ВВС    З центру Верховини відкривається ось такий вид на гори

 

"Але ми ставимося до всих цих випробувань з посмішкою. Віримо, що у липні-серпні до нас приїде багато людей. Паводки втихомирилися, все у нас працює. Приїжджайте! Кажіть Карпатам Йо!", - говорить Руслан Бойчук.

Посміхається і голосно каже "Йо!"

У Карпатах це означає "Так".