Останніми тижнями в Україні почастішали спроби терактів і захоплень заручників. Зокрема, з 17 липня правоохоронні органи зафіксували вибухи невідомих пристроїв та три спроби захоплення заручників. Що провокує людей на радикальні вчинки й чому це відбувається саме зараз: через карантин, реформу психоневрологічних закладів чи все це - зрежисована постановка?

В ефірі Українського радіо розбирався кандидат психологічних наук Ігор Гусєв, розповідає Суспільне.

 

19 липня. Київ. Метро "Шулявська". Унаслідок вибуху невідомого пристрою у сміттєвій урні постраждали четверо людей. 22-річного студента госпіталізували з множинними осколковими травмами рук і ніг.

21 липня. Київ. На ринку "Мінський", що в Оболонському районі столиці, правоохоронці виявили й знешкодили два саморобні вибухові пристрої.

21 липня. Луцьк. Озброєний чоловік на ім'я Максим Кривош захопив заручників та забарикадувався в рейсовому автобусі "Еталон" на центральній площі міста. Він здійснив два постріли в бік правоохоронців і кинув гранату. Захоплений автобус їхав із села Красилівка до міста Берестечко. Автобус оточили спецпризначенці та телефоном близько 10 годин вели з чоловіком перемовини. Паралельно той розміщував дописи на своїх сторінках у соцмережах. Згодом зловмисника затримали і заарештували на 2 місяці.

23 липня. Полтава. Озброєний Роман Скрипник, якого підозрювали у викраденні автомобілів, при затриманні погрожував підірвати гранату РГД-5 та взяв у заручники поліцейського. За кілька годин зловмисник відпустив заручника, а сам утік до лісосмуги. 1 серпня чоловіка ліквідували під час спецоперації.

3 серпня. Київ. Відділення банку в центрі міста. 32-річний громадянин Узбекистану захопив заручницю, погрожував, що у нього в сумці вибухівка, називав себе "святим духом", вимагав прямого ефіру на телебаченні. Операція "Бумеранг" відбулася швидко, зловмисника затримали. Як виявилося, з 1998 року він перебував на психоневрологічному обліку.

 

Що відбувається?

Кандидат психологічних наук Ігор Гусєв вважає, що до такого "загострення терактів" призвела точно не реформа психоневрологічних закладів.

"Людина, яка не становить загрозу для суспільства, не підлягає примусовому лікуванню. Навряд чи на цього чоловіка, якого діагностували ще у 10 років, вплинули реформи. Але, цілком імовірно, що карантин теж вплинув на таких людей. І через відсутність певної уваги інших осіб зараз це - як пружина, яку стиснули, а потім вона "вистрілила". Людям хочеться виходити на вулицю, розповідати світові про якісь свої видіння", - каже Гусєв.

Також психолог не відкидає вплив медіа на людей з особливостями психіки. "Таких людей у ЗМІ було досить багато, що і призвело до того, що знову-таки певні особи вважають, що є можливість для наслідування, і можуть повторювати вчинки".

Психолога непокоїть, що суспільство може звикнути до таких подій і знецінювати факти їх наявності. "Те, що раніше сприймалося серйозно, зараз, на жаль, є тотальна недовіра. Раніше ми не обговорювали б, постановочне чи не постановочне це захоплення. А зараз постійно тривають такі обговорення. І росте недовіра до влади, вважають, що це все кимось зрежисоване, з'являються теорії змови. Ніби неврівноважена людина не може так вчинити. Насправді може. Але роздуми й конспірологія знецінюють факти, коли реальні злочинці можуть вчинити теракти, а людям буде здаватися, що це кимось зрежисовано", - додав Гусєв.