Перші офіційно схвалені до масового використання вакцини від коронавірусу можуть з'явитися вже наприкінці жовтня. Тексти розповідають, як вони діють, яким чином їх розробляють.

У ВООЗ стверджують, що лише вакцина може лікувати коронавірус. Це правда?

 

Ні - у тому сенсі, що вакцина - не ліки, вона сама по собі не знищує вірус і не протидіє негативним наслідкам його впливу на організм. Мета вакцини інша: заздалегідь запустити в дію імунний захист організму, навчити його швидко реагувати на молекулу вірусу та знищувати його. Для цього в тіло вводять субстанцію, пов'язану з вірусом чи бактерією (так званий антиген) - це може бути менш патогенний його штам, ослаблений чи вбитий мікроорганізм або ж частина його генетичного коду. У відповідь організм виробляє антитіла - протеїни, які поєднуються з антигенами і внаслідок цього або самостійно руйнують патоген, або маркують його для атаки іншими агентами імунної системи. Тобто, вакцинований організм по суті лікує сам себе.

 

Але ж кажуть, що ефективність вакцинації сумнівна?

Сумніви в ефективності вакцин - такий самий прояв невігластва, як віра в пласку Землю чи у чіпування людей через випромінювання мобільних телефонів. Завдяки вакцинам людство подолало або мінімізувало загрозу низки страшних хвороб, що врятувало мільйони життів.

До речі, з винайденням вакцини пов'язаний і найбільший наразі успіх вакцинації - повне знищення натуральної віспи. Ця вірусна хвороба супроводжувала людство з найдавніших часів. Лікарі минулого вважали її гіршою за чуму: «чорна смерть» приходила періодично і потім зникала, а віспа залишалася постійно. У німців було прислів'я: «Віспа та кохання нікого не оминуть». Від віспи у 18-му столітті помирав кожний восьмий інфікований, а серед дітей - кожний третій. А у тих, хто вижив, на тілі й обличчі залишалися шрами від віспових виразок. Фраза «рябий хлопець» нічого не значить для нашого сучасника, а сто років тому всім було зрозуміло, що йдеться про хлопця, обличчя якого спотворене віспою. Доходило до того, що в народі надавали перевагу дівчатам-нареченим, які вже мали сліди від віспи. Віспою не хворіли повторно, тобто, їм уже нічого не загрожувало, а от красуня, яка майже напевно захворіла б у майбутньому, могла через це стати потворною до невпізнання.

Рятівником людства від віспи став британський лікар Едвард Дженнер. Він звернув увагу, що віспою хворіли також і корови - але доярки, які від них інфікувалися, переносили недугу значно легше і без властивих віспі виразок. У 1796 році Дженнер виконав першу публічну вакцинацію -заразив 8-річного хлопчика вістовими виділеннями з руки доярки, яка заразилася від корови Квіточки. Процедура виявилася успішною, а латинське слово «vacca» (корова) дала назву методу вакцинації. У 1980 році ВООЗ офіційно заявила, що вірус натуральної віспи був остаточно знищений у всьому світі. Зараз дітей від віспи не щеплять - в цьому просто нема потреби.


Але ж вакцину розробляють роками, а вакцинація може тривати десятиліттями. Звідки ж заяви, що вакцина від Ковід-19 з'явиться швидше?

Справді, вакцину від коронавірусу людство створює безпрецедентно швидкими темпами. До цього найменший проміжок часу між виявленням хвороби та появою вакцини становив чотири роки. Натомість вакцина від коронавірусу може бути схвалена для застосування менше ніж через рік після першого зафіксованого випадку інфікування коронавірусом у китайському місті Ухань у грудні 2019-го. Такі нечувані раніше темпи стали можливими завдяки двом чинникам. По-перше, влада провідних країн світу санкціонувала максимально швидку розробку вакцини (зокрема, дозволила комбінувати дві стадії випробувань) і фінансово підтримала цю динаміку. А по-друге, на протидію епідемії Ковід-19 людство кинуло увесь потенціал біотехнологій.

Різноманітність підходів, застосованих до створення вакцин від Covid-19, дійсно вражає. В основі будь-якої вакцини лежить вірусний геном, який спричиняє імунний відклик. Це може бути слабший штам вірусу (як у випадку з вакцинацією від віспи), навмисне ослаблений чи убитий вірус, або ж генетично модифікований - він може проникати в клітину, але не здатний там розмножуватися.

Компанії, які працюють над вакциною від коронавірусу, використовують різні підходи. Так, Sanofi розробляє вакцину на основі вірусних протеїнів - виробляють генетично модифіковані віруси, вирощені в клітинах комах. Merck використовує ослаблений вірус кору з вбудованою генетичною послідовністю Ковід-19. Канадська Medicago вилучає вірусні гени з листків тютюну. Вчені заражають клітини рослин, генетично модифікований вірус розмножується, потім його вилучають. AstraZeneca та Johnson & Johnson застосовують генетично модифікований аденовірус (один із групи ГРВІ) - це один із найбільш перспективних «носіїв» чужого генома у так званих векторних вакцинах. У «дикому» вигляді аденовірус спричиняє у людей респіраторну інфекцію. Генетично модифікований аденовірус із вбудованою послідовністю Ковід-19 не здатний розмножуватися, але при цьому ефективно проникає в клітини і спричиняє імунну реакцію.

 

ОДНУ З ПОТЕНЦІЙНИХ ВАКЦИН ПО СУТІ «ДРУКУЮТЬ» НА БІОТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРИНТЕРІ

Однак найбільш перспективні технології створення вакцини взагалі не пов'язані із вирощуванням вірусної культури. Вони базуються на штучно синтезованих фрагментах РНК вірусу Ковід-19. Попри те, що ці «надруковані» генетичні послідовності не є вірусом, вони так само здатні викликати імунну реакцію. При цьому, виробляти їх значно швидше і простіше: вакцину по суті «друкують» на біотехнологічному принтері. Слід зазначити, що це наднова технологія - в такий спосіб ще не створили жодної вакцини, і запобігання Ковід-19 має стати першим випадком застосування цього типу щеплень.

 

mRNA-illustration2_6502500-900x600.jpg

Матрична РНК

І коли може з'явитися перша масова вакцина?

Наразі найоптимістичніші прогнози - це кінець жовтня 2020 року. Саме цей час називають, хоч і дуже обережно, два виробники, які найдалі просунулися по шляху створення та випробування вакцини - Moderna та Pfizer/BioNTech. Обидві використовують технологію "матричної РНК" (mRNA) - тієї самої "надрукованої" генетичної послідовності, пов'язаної з вірусом. І обидві зараз здійснюють випробування на десятках тисяч людей. Остаточні результати цих випробувань мають з'явитися наприкінці жовтня. Попередні є вже: і хоч про дані повідомляють скупо, вони вселяють надію.

Слід розуміти, що максимально швидка поява вакцини є не лише медичним, але й політичним питанням - особливо в США, де станом на третю декаду вересня заразилися понад 7 мільйонів громадян, і двісті тисяч із них померли. Для президента Трампа, який балотується на другий термін, а вибори будуть у листопаді, поява вакцини є найпотужнішим аргументом для електорату підтримати саме його. Відповідно, він обіцяє появу вакцини ще до виборів, а обсяги, достатні для повної вакцинації всіх американців, - до квітня 2021 року. І навпаки, відсутність вакцини лише підкреслить невдалу політику чинного президента щодо протидії епідемії. Тому його опоненти постійно наголошують, що швидка поява вакцини неможлива - у цих заявах теж потрібно враховувати політичну складову.

 

Далі буде