Як антитіла впливають на нейтралізацію нових штамів та чи підвищують респіраторні хвороби ризики від COVID-19. Про це докладніше в науковому огляді Тижня.

 

Антитіла проти «британського» та «південноафриканського» штамів

Одне із важливих питань, на яке намагаються відповісти науковці - як нові штами взаємодіють із антитілами, продукованими вакцинами. За останній тиждень в журналах Nature та Nature Medicine вийшли дві статті, що проливають світло на це питання.

В роботі в журналі Nature Medicine група французьких науковців дослідила як нейтралізуючі антитіла з плазми крові перехворілих та вакцинованих впливають на «британський» (B.1.1.7) та «південноафриканський» (B.1.351) штами коронавірусу. Вони зібрали зразки крові 58 людей, що одужали від COVID-19. Антитіла від тих, які одужали менше дев'яти місяців назад, приблизно однаково нейтралізували і поширену мутацію D614G, що була найбільш розповсюдженою майже весь минулий рік, і B.1.1.7. В зразках тих, хто перехворів більше дев'яти місяців назад, кількість нейтралізуючих антитіл зменшилася в середньому в шість разів, і 40% зразків показували дуже слабку активність проти B.1.351. Антитіла людей, яких двічі вакцинували препаратом від Pfizer, добре справлялися з D614G та B.1.1.7, проте в 14 разів гірше з B.1.351. Вчені роблять висновок, що саме «південноафриканський» штам може ефективно реінфікувати людей, що вже перехворіли. Проте у статті не досліджували роль T-клітинного імунітету, яка також може бути важливою ланкою захисту.

В іншій статті, в журналі Nature, вчені порівнювали дію на B.1.351 плазми крові перехворілих в Південній Африці в першу хвилю (здебільшого на D614G) та в другу, коли домінантним став саме цей штам. Антитіла з крові перехворілих кожної хвилі ефективно знищували відповідний штам, що викликав цю хвилю, проте B.1.351 все ж нейтралізувався в 2,3 рази гірше, ніж D614G. Тоді як антитіла до останнього в 15,1 разів гірше знищували новий штам. Вчені роблять висновок, що вакцини, трохи модифіковані, аби знищувати «південноафриканський» штам (наприклад, компанія Moderna працює над такою модифікацією), будуть ефективнішими проти нього за існуючі.

 

Респіраторні хвороби і COVID-19

Як наявні респіраторні захворювання впливають на перебіг COVID-19? В журналі The Lancet вийшла стаття співробітників Оксфордського університету, які перевірили вплив різноманітних респіраторних хвороб на ризик госпіталізації або смерті.

В це масштабне дослідження були включені дані про понад 8,2 млн британців старших за 20 років, що звернулися за медичною допомогою в 1205 лікарських практик з 24 січня до 30 квітня минулого року. З них 14 479 були госпіталізовані з COVID-19, а 5956 померли. Серед хвороб, що збільшували вірогідність потрапити у лікарню - хронічне обструктивне захворювання легень, яке виникає зазвичай внаслідок куріння або дихання забрудненим повітрям (в 1,54 рази), астма (1,18 рази), важка астма (1,29 рази), бронхоектазія (1,34 рази), рак легень (2,24 рази). Проте ризик померти помірно підвищували лише деякі з них, як-от хронічне обструктивне захворювання (ті ж 1,54 рази), фіброз легень (1,47 рази), рак (1,77 рази). Головна знахідка вчених в тому, що хронічні респіраторні хвороби лише помірно підвищують ризик ускладнень від COVID-19. Наприклад, астма взагалі не впливає на ризики померти від коронавірусної хвороби.

 

Постковідні ускладнення

Проте респіраторні хвороби можуть давати подальші ускладнення. Люди, що мають хронічні хвороби - діабет, легеневі, серцеві захворювання, - з більшою вірогідністю ризикують померти від COVID-19. Та навіть ті, що одужали, повинні не розслаблятися і ретельніше перевіряти стан свого здоров'я, адже в них підвищені ризики подальших ускладнень. Про це йдеться в статті в журналі The BMJ на основі дослідження, проведеного в британських госпіталях.

Науковці провели ретроспективне когортне дослідження, тобто зібрали дані про 47 780 пацієнтів (середнім віком 65 років), виписаних з лікарень після перенесеної коронавірусної хвороби до 31 серпня минулого року, і порівняли їх з даними людей, які мають ті ж вік, стать та супутні хронічні хвороби. За станом здоров'я цих людей науковці спостерігали протягом 140 днів. Виявилося, що приблизно третина з одужавших потрапили знову до шпиталів із ускладненнями їхніх хвороб, а приблизно 12% з них померли. Ці числа в 3,5 та 7,7 разів більші ніж для людей, які не хворіли на COVID-19. Загалом ризик ускладнень або смерті від діабету, ниркової недостатності, респіраторних та серцево-судинних хвороб зріс в кілька разів. Найкращий захист від цього - провакцинуватися або ж бути обережними, аби не інфікуватися.