Путін назвав "потворним" проєкт закону про корінні народи України, поданий до Верховної Ради президентом  Зеленським. Російського керівника обурило, що в переліку корінних народів, який міститься в першій статті документа, немає "русских".


Всього в цьому списку фігурують три народи - кримські татари, кримчаки і караїми.
На цьому тижні з засудженням документа виступила російська Держдума. У прийнятому нею заяві вона назвала проєкт закону "образою історичної пам'яті, новою спробою вбити клин між українським, російським та іншими корінними народами України".

 

«Ми - русские»! Росіяни дають привід згадати всім «про это» - про головне, коментує у своєму дописі на сторінці Facebook  Василь Лаптійчук

Уперше по-справжньому "оскаженіла" істерика росіян на чолі з Путіним про те, що всі вони - від карелів до далекосхідних народів з марійцями, тувимцями й калмиками десь посередині - повиходили з Київської області (останніх слов'ян у Новгороді люто вирізав ще Іван Третій, дід Івана Страшного), є закономірною. Наступили на найсокровенніше, найпотаємніше й найдорожче. Валиться власний вигаданий етногенез, рушиться базова російська державотворча ідеологія, яка й полягає в тому, що вони всі - «з України», а українців вигадали чи то поляки напідпитку чи то в генштабі Австро-Угорщини.

Численні докази істориків, археологів, антропологів, етнологів, фольклористів, генетиків тощо, про те, що український народ - автохтонний і мешкав на цих землях - споконвіч, у Росії, просто, заборонялися з часу коли Петро-Катерина вигадали найоблуднішу й найбезглуздішу в історії світу «версію» власного «походження». Соромно було ототожнювати себе з тим середовищем, де жили?

Колись у КДУ кожна гуманітарна дисципліна починалася з байки про «колиску трьох братніх нарподів» - українців, росіян і білорусів. Ну, які ті два «братні», зрять навіть сліпі (і це зараз ще ж лише початок їхнього традиційного історичного чергового «братського» прояву). Про «колиску» зайві слова - лише безграмотним кретинам на похмілля могло прийти в голову, що в часи, коли не було доріг і мостів, мешканці найкращих чорноземів чудової кліматичної смуги раптом зроблять «ісход» (саме так вони це й називають) і родами-селами й цілими містами якогось чорта попхаються за сотні й тисячі кілометрів непролазними лісами на схід і північ, де немає орних земель, клімат - не для життя хліборобів, а населення вічно гнобиться як не петром-катериною, то якимсь батиєм. Останні події дозволяють уявити, як це могло бути. Бо якщо уявити, що ці речі вигадували й впроваджували в життя гіві-мотороли з науковим компонентом у формі ківи, то все не так незрозуміло.

Колись запитав у одного з заступників Генштабу ЗСУ, яка, на їхню там думку, причина теперішньої російсько-української війни? Розгубився й відповів щось про «якщо хтось залазить у вашу квартиру». Ясно. Отже генштаб воюючої держави так і не сформулював базової причини війни, але планує її виграти. Хоча, може, й не планує, бо не можна перемогти такого монстра, не розуміючи, в чому причина.

Якщо коротко, то БАЗОВА, ГОЛОВНА причина цієї війни - загроза офіційній російській версії їхнього етногенезу, походження, історії. То вже потім: територія, люди, ресурси, підхід до НАТО тощо. Усе це можна було б взяти й по-хорошому, економічно, через українських політиків. Але без авторитарного контролю за міносвіти, академією наук, університетами змусити українців і далі називати біле - чорним не виходило. Заткнути рот науковій і творчій опозиції можна лише в авторитарній державі, а від лютого 2014 року таке ставало неможливим. Тому акт воєнної агресії був як останній з можливих способів зберегти легітимність російської версії історії, яка є основою російської ідеології, яка тримає в покорі сотні тамтешніх племен і народів.

Звісно, напиши вони власну правдиву історію, воювати з Україною не довелося б. А так, якщо українці - автохтони, то хто тоді росіяни? Чомусь споконвічно жити на власній землі в Росії чи марійцями називатися соромно, а вважати себе вихідцями з України-Руси - ні. Паталогопсихологи знайшли б відповідь на це питання.

Особі, що довела росіян і «самого» російського царя до білої гарячки, - автора законопроекту про корінні народи України, де, дійсно, «росіян» не могло бути, за визначенням, бо це політична самооцінка, а не національність, - я б надав Орден князя Ярослава Мудрого. Нарешті суспільство має нагоду повернутися до проблематики «російського етногенезу» і голосним сміхом змусити брехунів-самозванців обідитись і починати писати історію сотень племен, що вічно перебували в якомусь рабстві й агресії. Як напишуть, тоді й мине загроза війни з ними.

Дедалі більше правди. Тепер майже офіційно від росіян: «Україна є єдиним смертельним історичним ворогом для Росії, що загрожує її існуванню вже самим фактом свого існування, загрожує її ідеологічній основі, національній злагоді, суспільній стабільності й територіальній цілісності».

А в ультиматумі, який, відповідно до норм міжнародного права й традицій війни, держава Україна мала оголосити РФ в контексті оголошення стану війни з агресоркою вже на другий день незаконної анексії Криму (могли б бути й інші дати), я б запропонував пункт: «Заборонити державі РФ або будь-яким іншим державам, що виникнуть на її території, виводити власний етногенез з України без погодженням з державою Україна механізмами, що передбачають звернення в МЗС України, парламент України й АН України».

І ніхто ж не каже, що українці кращі за чукчів, угро-фінів чи бурятів (теж - «ми русские»). Просто, ми - різні.

Можна сказати з упевненістю, що росіяни «не мають шансу» дозволити українцям жити в Україні й називатися українцями. Тому далі - буде.