Світові ціни на харчі зростають найшвидшими темпами за понад десятиріччя, повідомляє ООН.

 

Через пандемію постачальники харчів зазнали втрат від проблеми із виробництвом, транспортуванням та робочою силою.

І вже на глобальному рівні зростає занепокоєння щодо того, як інфляція та вищі ціни в магазинах відіб'ються на економічному відновленні після пандемії.

Що сталося?

Агенція ООН з питань харчів та сільського господарства ((FAO) відстежує, як змінюються ціни на зерно, олію, молочні продукти, м'ясо та цукор по всьому світу, і розраховує спеціальний індекс.

За даними агенції, у травні ціни на базові харчі зросли майже на 40%. Це найвищі темпи росту цін за місяць від жовтня 2010 року. Коли у лютому цього року ціни на харчі за індексом FAO зросли на 17%, почали говорити про рекордні показники, яких не спостерігали вже давно.

Цього разу зросли також одразу всі п'ять компонентів індексу, найбільше через вищі ціни на олію, зерно та цукор.

Це підштовхнуло сам індекс до найвищої позначки від вересня 2011 року.

Зростання цін є наслідком зниження виробництва аграрної продукції під час пандемії та росту попиту на харчі у країнах, де економіка вже почала відновлюватися.

Ринкові та логістичні обмеження спричинили брак певних харчів у різних куточках світу.

Експерти вже попереджали, що підвищений попит після зниження виробництва призведе до зростання цін та інфляції в момент, коли країни почнуть виходити з локдаунів.

Втім, є і гарна новина: FAO прогнозує рекордний врожай зернових у світі цього року.

 

Що це означає для України?

Україна є великим аграрним експортером. А серед товарів, ціни на які на світових ринках зараз зростають найшвидше, саме те, що виробляють в Україні - зерно, олія, цукор.

Зокрема, Україна є одним із провідних експортерів зерна та найбільшим у світі виробником та експортером соняшникової олії.

З одного боку, вищі світові ціни означають більші прибутки для українських експортерів. І більші доходи бюджету.

З іншого - це неодмінно призводить до подорожчання харчів та/або дефіциту певних товарів в самій Україні, адже якщо виробники можуть продати свій товар дорожче деінде, продавати його за нижчу ціну в Україні немає сенсу.

Та й обсяги внутрішнього ринку в Україні значно менші, ніж нинішні потужності експортерів. Наприклад, українці споживають менше десятої частини виробленої в Україні соняшникової олії, а решта йде на експорт.

Звідси і зростання цін в магазинах - від олії, цукру та круп до борошна і хліба.

Крім того, дорожче зерно означає і дорожчі корми для тваринництва та птахівництва, дорожча олія та цукор відбиваються на цінах на хліб та кондитерські вироби.

При цьому саме на харчі українці витрачають найбільшу частку своїх доходів - понад 43%.

У березні на тлі різкого зростання цін уряд хотів запровадити державне регулювання цін на олію, хліб та борошно, проте згодом відмовився від цієї ідеї. Проте у квітні підписав меморандум із виробниками олії про граничний рівень експорту до вересня 2021 року.

Водночас як твердять експортери, обмеження експорту навряд чи змінить ціни на полицях українських магазинів, - вони радять уряду придивитися до торгівлі, а не виробництва та експорту.

В НБУ очікують, що зростання цін досягне піку в середині цього року, і почне уповільнюватися у серпні-вересні, коли на ринок надійде новий врожай.