В американських ВМС розробляють метод відволікання самонавідної зброї за допомогою плазмової голограми, артефакти якого подібні на зафіксовані НЛО; можливо, Росія вже володіє цією лазерно-плазмовою зброєю.

 

Минулого місяця офіс директора Національної розвідки направив Конгресу попередню оцінку з приводу документально зафіксованих (зокрема і на відео) НЛО, чи, як їх тепер офіційно називають, UAP (unidentified aerial phenomena, нерозпізнані повітряні феномени). Документ був підготовлений управлінням військово-морської розвідки, яке створило спеціальну робочу групу (UAPTF) "для виявлення, аналізу та каталогізації UAP, які потенційно можуть становити загрозу національній безпеці США". Йшлося не стільки про космітів (хоча цю версію остаточно не відкидають), скільки про новий вид озброєнь, який американці тільки починають розробляти, а стратегічний військовий противник вже може ним диспонувати, пише zbruc.

Мається на увазі запатентований у 2018 році військово-морськими силами США "метод, в якому лазерний промінь налаштований на генерацію лазерно-індукованого плазмового шнура (laser-induced plasma filament, LIPF), що діє як приманка для відволікання самонавідної ракети або іншої загрози від певної цілі".

 

На цей момент,  звертає увагу на сторінках The Wall Street Journal Джеффрі Скотт Шапіро, відомий американський слідчий журналіст, на рахунку якого розслідування атентату на Олександра Литвиненка, терактів в Оклахома-Сіті 1995 року та в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року, а також військової співпраці США з Роскосмосом, яка узалежнювала Штати від Росії. Працюючи над цим, останнім у переліку, дослідженням, опублікованим у Washington Times 2014 року, після російської агресії на Україну (що прискорило відмову США від російських ракетних двигунів), Шапіро глибоко вивчив російську аерокосмічну галузь.

На початку 1990-х російські спеціалісти стверджували, що у рамках відповіді на американську програму стратегічної оборонної ініціативи (СОІ), відомої також як програма "Зоряних війн", вони розробляли "плазмоїди", які внаслідок потужних мікрохвильових або лазерних променів світяться на великій висоті; вони призначалися для порушення польоту балістичних ракет. З проєкту ніби нічого не вийшло, але технологія, можливо, була вдосконалена для інших застосувань у наступні десятиліття.

 

Як описано в патенті ВМС США 2018 року, "джерело лазера встановлено на задній частині повітряного судна і налаштоване для створення індукованої лазером плазми, що діє як приманка для зовнішньої загрози". Далі в патенті пояснюється, що лазер створює серію плазмових стовпів у повітрі, які формують дво- або тримірні зображення в процесі растрового сканування, аналогічно тому, як старі електронно-променеві телевізори створюють зображення на екрані.

 

Одна приманка вдвічі знижує шанси на те, що ракета при наближенні вибере правильну мету. Але немає причин зупинятися на одній: "У задній частині повітряного судна може бути встановлено кілька лазерних систем, кожна з яких генерує "примарне зображення", так що буде здаватися, що присутні кілька повітряних транспортних засобів".

 

На відміну від спалахів плазмового світла, приманку LIPF можна миттєво створити на будь-якій бажаній відстані від літака і переміщати в бажане місце. Не менш важливо, що вона в разі необхідності рухається разом з літаком, постійно його захищаючи, а не швидко віддаляється від літака (і самонавідної ракети, яка не зреагувала на приманку), як плазмовий спалах.

 

Простіше кажучи, це лазер, який генерує голографічне зображення, щоби збити з пантелику пілотів винищувачів і їхні датчики під час повітряного бою. Американська технологія перебуває в стадії розробки, але іноземний противник, можливо, вже використовує щось подібне і перевіряє реакцію США: більшість випадків UAP зафіксовано в забороненому для польотів на час військових навчань повітряному просторі. Можна нагадати, як у 2017 році Росія заявила, що створила лазерно-плазмову зброю "наступного покоління".

 

Технологія лазерної плазми може пояснити, чому деякі зафіксовані зображення UAP зернисті, чому таємничі "об'єкти" безладно рухаються з блискавичною швидкістю і чому пілоти ніколи не бачать, як вони злітають або приземляються. Це також пояснює, чому вони постійно з'являються в забороненому просторі під час навчань військових літаків. Причому деякі інциденти віднесено в ранг фулерів (range foulers) - "діяльність або об'єкт, які переривають заздалегідь заплановану підготовку або іншу військову діяльність в зоні військових дій або забороненому повітряному просторі".

 

Однією з прогалин у цій теорії є припущення робочої групи, що "більшість зареєстрованих UAP, ймовірно (враховуючи, що більшість UAP були зареєстровані за допомогою декількох датчиків, включаючи радар, інфрачервоне випромінювання, електрооптичне випромінювання, самонавідну зброю та візуальні спостереження) являють собою фізичні об'єкти". З 144 проаналізованих повідомлень 80 "включали спостереження за допомогою декількох датчиків".

 

Однак не виключено, що технологія лазерної плазми може виробляти достатньо частинок, щоб нагадувати фізичний об'єкт на радарі, або що фіксувався безпілотний літальний апарат, який проєктує плазмове зображення. Можливо, існують різні пояснення стосовно спостережених UAP, і технологія LIPF може бути одним з цих пояснень.