Сьогодні згадала довоєнний Луганськ.

Як ми виходили до пам'ятника Тарасові Шевченку. Ми прагнули змінити життя на краще і вірили, що «єфремівський» корупційний спрут на Луганщині можна знищити.

 

За ці 5 років ми стали зовсім іншими. Ми подорослішали, стали міцнішими, жорсткішими. Прошов романтизм, натомість загострилося відчуття справедливості, побільшало вимогливості - до себе і до політиків.

 

 

Ми зрозуміли: як це не прикро, але незалежність доводиться виборювати кров'ю.  І це вже наші діти знатимуть не з трагічних і героїчних описів про українську історію, а з реальної картинки сьогодення.

 

Як це не прикро усвідомлювати, але здобутками революції  Гідності скористалися негідники та пройдисвіти.

Я навіть не уявляла, що країна скотиться у  прірву беззаконня та зневіри, бідності і боргів.  Країна повністю перейшла в зовнішнє управління, для збагачення та отримання надприбутків здаються національні інтереси держави.

 

Війна на Сході України вже  забрала тисячі життів українців та скалічила життя мільйонів наших співвітчизників.

 

Український зневірений волелюбний народ прагне змін . І весною у нас буде шанс вирвати країну із олігархічних рук і дати їй європейське майбутнє.

І ні на мить не можна забувати події, які 5 років тому перезавантажили країну, сколихнули людей і дали історичний урок нашим політикам.

 

 

Ірина Верігіна,

член Політради партії «Батьківщина»,

голова Луганської обласної парторганізації, 

Facebook,

21 листопада 2018р.