Антикризовий протокол для логістики має визначити, як держава та бізнес діятимуть після пошкодження або тимчасового блокування транспортної інфраструктури, як перенаправлятимуть вантажі та хто відповідатиме за оперативні рішення. Про це повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на офіційне повідомлення Міністерства розвитку громад та територій України, оприлюднене після бізнес-діалогу «Антикризові протоколи й логістична дипломатія».
Зустріч відбулася 22 вересня 2026 року та об’єднала представників держави, бізнесу й ключових інфраструктурних секторів. Центральним питанням стала стійкість транспортної системи в умовах системних російських атак. Учасники обговорили перехід від реагування вже після пошкоджень до заздалегідь підготовлених сценаріїв. Йдеться, зокрема, про резервні маршрути, додаткові транспортні потужності, швидкий обмін інформацією та чіткий розподіл відповідальності.
Що має передбачати антикризовий протокол для логістики
Перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач заявив, що пошкодження одного маршруту не повинно призводити до зупинки перевезень. Тому держава та компанії мають заздалегідь знати, куди можна перенаправити вантажопотоки та яку додаткову спроможність мають альтернативні напрямки.
«Для цього недостатньо реагувати вже після атаки», — заявив Сергій Деркач під час бізнес-діалогу 22 вересня.
За його словами, спільний алгоритм має визначити не лише резервні маршрути. Він також повинен встановити, хто ухвалює рішення та як бізнес отримуватиме оперативну інформацію.
Саме такий механізм у Мінрозвитку розглядають як основу майбутнього антикризового протоколу для транспортної та логістичної системи.
Під час зустрічі визначили три базові складові майбутнього механізму:
- чіткий алгоритм реагування та розподіл відповідальності між учасниками;
- постійний оперативний обмін інформацією між державою та бізнесом;
- заздалегідь визначені сценарії перенаправлення вантажів на альтернативні маршрути.
Ці принципи мають застосовуватися тоді, коли через атаку, пошкодження або іншу загрозу певна ділянка транспортної системи тимчасово втрачає необхідну пропускну здатність.
Що мають робити у перші години після пошкодження
Окремий блок дискусії стосувався перших годин після пошкодження транспортної або логістичної інфраструктури.
Учасники розглядали практичну послідовність дій: хто має ухвалювати рішення, яким каналом компанії отримуватимуть інформацію, куди можна перенаправити вантажі та які резервні ресурси доступні на конкретний момент.
Міністерство наголошує саме на підготовлених сценаріях. Це має дозволити уникати ситуації, коли рішення щодо альтернативного маршруту починають шукати лише після зупинки основного напрямку.
У центрі уваги була також пропускна спроможність резервних маршрутів. Адже простого визначення альтернативного напрямку недостатньо. Необхідно заздалегідь знати, який додатковий обсяг перевезень він здатний прийняти. Таким чином, майбутній механізм має враховувати не одну ланку транспорту, а весь логістичний ланцюг.
Автомобільні, залізничні та водні маршрути мають координувати
Окрему увагу під час діалогу приділили резервуванню альтернативних логістичних коридорів.
Для України це передбачає координацію одразу кількох видів транспорту. Йдеться про автомобільні, залізничні та водні маршрути. Крім того, потрібна взаємодія із сусідніми державами щодо прикордонної інфраструктури та транзитних шляхів.
Це питання безпосередньо стосується експорту й імпорту. У разі обмеження одного напрямку вантажопотік має отримати альтернативний шлях. При цьому держава повинна знати доступну пропускну здатність інших маршрутів та враховувати прогнозовані обсяги перевезень.
Учасники зустрічі розглядали логістику як систему взаємопов’язаних маршрутів, а не як окремі автомобільні, залізничні чи водні перевезення.
Міністерство також вказало на необхідність координації із сусідніми країнами. Це потрібно для роботи прикордонної інфраструктури та транзитних коридорів, через які проходять українські вантажі.
Бізнес має оперативно отримувати дані про обмеження
Ще одним напрямом майбутнього механізму має стати постійний канал комунікації між державою та бізнесом.
Компаніям потрібна оперативна інформація про обмеження на конкретних маршрутах та доступні альтернативи. Водночас державним органам необхідно отримувати дані про прогнозовані вантажопотоки. Це потрібно, щоб враховувати реальне навантаження на транспортну систему під час ухвалення рішень.
Під час бізнес-діалогу обговорювали також конкретні ситуації після пошкодження логістичного вузла, складу або транспортної інфраструктури. Зокрема, йшлося про те, хто бере на себе координацію та які резервні ресурси можуть бути використані.
Керівниця Школи міст та громад Ольга Бабій, яка модерувала захід, звернулася до досвіду перших місяців повномасштабного вторгнення.
«Нам треба повернутися до антикризового протоколу березня 2022 року», — наголосила Ольга Бабій під час зустрічі.
За її словами, тоді Кабінет Міністрів, місцева влада, бізнес і військові діяли спільно. Цей досвід вона запропонувала перевести на постійну основу.
Хто долучився до обговорення
У бізнес-діалозі брали участь представники центральної влади, регіонального рівня, залізниці, бізнесу та роботодавців.
Ключову доповідь представив Сергій Деркач. До дискусії також долучилися представник України при Європейському Союзі Тарас Качка, голова Київської ОДА Тимур Ткаченко та міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький.
Серед учасників були член правління АТ «Укрзалізниця» Володимир Іващенко, генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, CEO «ЕКО маркет» Кристина Ковтун і радник міністра економіки та довкілля Андрій Телюпа.
Сам захід провели Школа міст та громад разом із Київською школою державного управління імені Сергія Нижного.
Які ще питання увійшли до дискусії
Майбутній антикризовий механізм стосується не лише безпосереднього руху транспорту.
Під час зустрічі учасники окремо розглядали резервні потужності для перевезення та зберігання вантажів. Також йшлося про адаптацію митних і контрольних процедур.
Ще два напрями — релокація підприємств та механізми страхування воєнних ризиків. Усі ці питання розглядали в контексті безперервності роботи компаній і транспортної системи під час загроз для інфраструктури.
Таким чином, антикризовий протокол для логістики має охопити весь процес реагування: від отримання інформації про пошкодження до перенаправлення вантажу на резервний маршрут.
Основним принципом має стати підготовка ще до виникнення надзвичайної ситуації. Держава та бізнес повинні заздалегідь знати доступні маршрути, їхню пропускну здатність, відповідальних за рішення та порядок обміну інформацією.
Офіційна позиція Мінрозвитку полягає в переході від ситуативного реагування до наперед визначених сценаріїв. Вони мають охоплювати автомобільні, залізничні й водні перевезення, роботу кордону, резервні транспортні потужності та взаємодію з бізнесом. Для транспортної аналітики відомство також використовує Transport Data Hub, який позиціонується як єдина національна платформа для управління транспортними та логістичними даними.
Читайте також: В Україні різко похолодає та задощить: де 24 вересня очікують найгіршу погоду
