Експорт феросплавів з України за січень–серпень 2026 року скоротився на 67,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 23,96 тис. тонн. Як повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на дані Державної митної служби, які наводить профільне видання GMK Center, у грошовому вираженні українські підприємства отримали від таких поставок $28,78 млн, що на 65,2% менше, ніж роком раніше.
Падіння сформувалося насамперед на початку року. У першому кварталі експорт фактично зупинився і становив лише близько 1,17 тис. тонн. Уже у квітні–червні він зріс до 14,04 тис. тонн, а в серпні українські виробники відвантажили за кордон приблизно 4,68 тис. тонн. Це на 15% більше, ніж у липні, однак на 54% менше, ніж у серпні 2025 року. Тобто відновлення поставок триває, але воно поки не компенсує обвал на початку року.
Експорт за вісім місяців упав із 73,8 до 24 тисяч тонн
За даними митної статистики, у січні–серпні 2025 року Україна експортувала 73,774 тис. тонн феросплавів. За той самий період 2026 року — 23,964 тис. тонн. Отже, річне скорочення становило 67,5%.
Динаміка за окремими місяцями показує, наскільки слабким був початок року:
- у січні експортовано близько 765 тонн;
- у лютому — лише 72 тонни;
- у березні — 337 тонн;
- у квітні — 2,755 тис. тонн;
- у травні — 4,851 тис. тонн;
- у червні — 6,432 тис. тонн;
- у липні — 4,077 тис. тонн;
- у серпні — 4,675 тис. тонн.
Саме квітень став точкою, після якої обсяги почали помітно зростати. За другий квартал поставки сягнули 14,04 тис. тонн проти 1,17 тис. тонн у першому. Водночас навіть цей результат був на 48,2% нижчим за показник другого кварталу 2025 року, коли Україна експортувала 27,09 тис. тонн феросплавної продукції.
У серпні виручка від експорту становила близько $5,6 млн. За місяць вона збільшилася приблизно на 13%, проте в річному вимірі залишалася на 50% нижчою. За вісім місяців 2026 року сумарна валютна виручка становила близько $28,8–29 млн проти приблизно $83 млн за аналогічний період 2025-го.
Польща стала головним ринком для українських феросплавів
Найбільшим напрямком українського експорту стала Польща. За розрахунками GMK Center, туди за січень–серпень відправили близько 13,8 тис. тонн феросплавів. Це понад половина всього фізичного обсягу поставок.
Серед інших основних напрямків були:
- Румунія — близько 3 тис. тонн;
- Туреччина — близько 2 тис. тонн.
У матеріалах, заснованих на митній статистиці, частка Польщі оцінюється приблизно у 57,7%, Румунії — 13,1%, Туреччини — 8,7%.
Структура експорту 2026 року помітно відрізняється від результатів за весь 2025 рік. Тоді серед найбільших ринків були Польща, Туреччина та Алжир. Загалом у 2025 році Україна експортувала 93,84 тис. тонн феросплавів — на 21,4% більше, ніж у 2024-му. Експортна виручка зросла на 19% і становила $105,44 млн.
Для порівняння, Польща у 2025 році закупила приблизно 25,97 тис. тонн українських феросплавів, Туреччина — 20,4 тис. тонн, Алжир — 21,28 тис. тонн. Таким чином, показники перших восьми місяців 2026 року суттєво нижчі навіть за обсяги поставок до окремих великих ринків у попередньому році.
Чому різко скоротилися поставки
Профільні джерела пов’язують падіння з проблемами виробництва на початку року. Нікопольський завод феросплавів із 19 січня 2026 року простоював через проблеми з електропостачанням і високою вартістю електроенергії. Запорізький завод феросплавів працював із мінімальним завантаженням. Саме на цей період припали найнижчі показники експорту.
Феросплавне виробництво належить до енергоємних галузей. У липні Українська асоціація виробників феросплавів звернулася до НКРЕКП через можливий перегляд тарифу на передачу електроенергії. Асоціація просила залишити тариф на рівні 742,91 грн/МВт·год, пояснюючи це впливом витрат на конкурентоспроможність енергоємних підприємств.
«Запропонований перегляд тарифу призведе до збільшення виробничих витрат енергоємних підприємств», — йшлося в позиції Української асоціації виробників феросплавів, яку в липні 2026 року цитували українські медіа.
До складу Української асоціації виробників феросплавів входять, зокрема, Нікопольський і Запорізький заводи феросплавів, Покровський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати, Побузький феронікелевий комбінат та інші підприємства галузі.
Крім вартості електроенергії, на роботу промисловості впливає стан енергосистеми після російських ударів по генерації та мережах. У Запорізькій області, де працює один із ключових виробників феросплавів, оператор системи розподілу також фіксує прямий вплив таких атак на стабільність енергопостачання.
«Першопричиною всіх нинішніх проблем в українській енергетиці — і дефіциту генерації, і пошкоджень мереж передачі — є російські удари», — заявив керівник «Запоріжжяобленерго» Андрій Стасевський у вересні 2026 року.
Він також пояснював, що дефіцит виникає, коли обсяг виробленої електроенергії стає меншим за споживання. Тоді диспетчер НЕК «Укренерго» може застосовувати заходи з обмеження навантаження.
«Якщо виробництво електроенергії стає меншим за споживання, в Об’єднаній енергосистемі України виникає дефіцит», — пояснив Стасевський.
Для феросплавної галузі ці фактори мають особливе значення через високу частку електроенергії у виробничих витратах.
Імпорт феросплавів також скоротився
На тлі падіння експорту Україна одночасно зменшила й закупівлі феросплавів за кордоном. За січень–серпень 2026 року було імпортовано близько 18,34 тис. тонн продукції. Це на 32,8–33% менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
У грошовому вираженні імпорт скоротився приблизно на 33,2% — до $34,61 млн. Таким чином, витрати України на імпорт феросплавів за вісім місяців перевищили валютні надходження від їх експорту: $34,6 млн проти $28,8 млн.
Основними постачальниками продукції на український ринок стали:
- Казахстан — 18,1%;
- Норвегія — 17,7%;
- Індія — 15,4%.
Водночас скорочення імпорту було значно меншим, ніж падіння експорту. Фізичні обсяги українських поставок за кордон зменшилися більш ніж на дві третини, тоді як ввезення — приблизно на третину.
Що показує відновлення у другому кварталі
Найнижчі показники були зафіксовані в лютому та березні. Після цього експорт почав зростати: з 2,76 тис. тонн у квітні до 6,43 тис. тонн у червні. У липні обсяг знизився до 4,08 тис. тонн, однак у серпні знову зріс — до 4,68 тис. тонн.
Тобто за чотири останні місяці, охоплені статистикою, українські підприємства вже не поверталися до рівнів першого кварталу, коли місячні поставки вимірювалися сотнями тонн.
Проте порівняння з 2025 роком залишається негативним. За січень–серпень минулого року Україна експортувала майже 74 тис. тонн, а за весь 2025 рік — 93,84 тис. тонн. Нинішній результат за вісім місяців становить лише близько чверті минулорічного річного обсягу.
Отже, статистика за січень–серпень фіксує дві паралельні тенденції: різке річне падіння і поступове відновлення після майже повної зупинки експорту на початку 2026 року. Серпневе зростання на 15% до липня підтверджує відновлення поставок, однак обсяг залишається більш ніж удвічі нижчим за показник серпня 2025-го. Головним зовнішнім ринком для українських феросплавів залишається Польща, на яку припадає понад половина експорту.
Читайте також: Від теплих днів до заморозків: якою буде погода в Україні у жовтні 2026 року
