Внутрішні ціни на зерно в Україні в окремих регіонах становлять близько $100 за тонну і щонайменше на $50/т поступаються собівартості виробництва. Про це повідомляє редакція INTVua.com з посиланням на профільне видання AgroPortal, яке наводить оцінку директора LNZ Export Володимира Гуменюка, озвучену під час AgroFoodSummit у Мерсіні в Туреччині 30 вересня 2026 року.
За словами Гуменюка, ситуація із зерновими залишається складною саме через рівень цін, який отримує український виробник. Водночас окремі олійні культури продовжують приносити прибуток. Для кукурудзи в LNZ Export бачать можливість наблизитися до беззбитковості або дещо перевищити цей рівень, якщо ринкова ситуація буде сприятливою. Компанія вже фіксує зростання цін на кукурудзу.
Зерно в окремих регіонах коштує близько $100 за тонну
Оцінка LNZ Export показує значний розрив між поточною внутрішньою ціною та витратами на виробництво. За даними, які навів Володимир Гуменюк, ціна зерна в Україні зараз може становити близько $100/т. Залежно від регіону це щонайменше на $50/т нижче собівартості.
Фактично йдеться про ситуацію, коли продаж окремих зернових за поточною внутрішньою ціною не перекриває виробничі витрати.
Ключові показники, які назвали в LNZ Export:
- внутрішня ціна зерна — близько $100 за тонну;
- різниця із собівартістю — щонайменше $50/т залежно від регіону;
- соя та соняшник залишаються прибутковими культурами.
Найскладнішою залишається економіка саме зернового сегмента, тоді як ситуація з олійними культурами виглядає краще.
Офіційний сайт LNZ Group підтверджує, що Володимир Гуменюк очолює LNZ Export. Компанія працює у торговельному напрямі групи.
Логістика продовжує тиснути на внутрішні ціни
Окремим фактором для українського ринку залишається вартість перевезень. Ще 13 серпня аналітичний департамент ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради, повідомляв, що саме логістичні витрати та обмежені маршрути експорту суттєво впливають на внутрішні ціни на зерно.
На той момент частина зерна з південних областей спрямовувалася через Дунай. Також використовувався прикордонний перехід Вадул-Сірет у напрямку Румунії. Через нього, за даними ПУСК, відвантажувалася пшениця з Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької областей.
«Саме логістика визначатиме конкурентоспроможність української продукції та рівень внутрішніх цін», — заявляли аналітики ПУСК у серпні 2026 року.
ПУСК також повідомляв, що оренда вагонів на жовтень-листопад оцінювалася у $40–45 за тонну. Восени показник, за тодішньою оцінкою аналітиків, міг зрости до $60–70/т.
Таким чином, різницю між зовнішньою вартістю продукції та сумою, яку фактично може отримати виробник, збільшують витрати на доставку зерна до експортних напрямків.
Що відбувається з кукурудзою
Попри проблеми зернового ринку, в LNZ Export окремо звернули увагу на ціни на кукурудзу. Володимир Гуменюк не заявляв про гарантовану прибутковість цієї культури, однак назвав фактори, які можуть підтримати її вартість.
Йдеться, зокрема, про проблеми з виробництвом кукурудзи в Європі та зовнішній попит на українську продукцію. За словами директора LNZ Export, ціни вже демонструють зростання.
«Кукурудза має всі шанси досягти рівня беззбитковості або навіть трохи перевищити його», — сказав Володимир Гуменюк на AgroFoodSummit.
Водночас ця оцінка стосується саме перспектив кукурудзи. Вона не змінює загальної ситуації, яку описала компанія для зернового ринку: приблизно $100/т внутрішньої ціни та щонайменше $50/т розриву із собівартістю в окремих регіонах.
Соя та соняшник залишаються прибутковими
На відміну від частини зернових культур, соя та соняшник, за оцінкою LNZ Export, продовжують забезпечувати українським виробникам прибуток.
Це одна з принципових відмінностей у поточній ситуації на ринку. Гуменюк розділив економіку зернових та олійних культур: для сої й соняшнику позитивна маржа зберігається, тоді як щодо кукурудзи основним питанням залишається можливість досягти беззбитковості.
Для зернового сегмента ситуація значно складніша через поєднання кількох факторів:
- низької внутрішньої ціни;
- високих логістичних витрат;
- залежності кінцевої ціни виробника від можливостей експорту.
При цьому логістичний фактор підтверджують і профільні аграрні організації. У серпні ПУСК прямо називав вартість перевезень одним із ключових чинників формування внутрішніх цін на зерно.
Чому експорт має пряме значення для ціни всередині країни
Український зерновий сектор значною мірою орієнтований на зовнішні ринки. Тому можливість фізично доставити продукцію покупцеві безпосередньо впливає на ціну, яку трейдер може запропонувати виробнику.
Коли вартість транспортування зростає, більша частина кінцевої експортної ціни витрачається на логістику. Відповідно, простір для закупівельної ціни всередині України скорочується.
У серпні Всеукраїнська аграрна рада повідомляла, що без нормальної роботи морських маршрутів доступ до традиційних азійських ринків суттєво ускладнюється. Серед основних покупців української пшениці у першій половині сезону ПУСК називав Індонезію, Філіппіни, Бангладеш і В’єтнам.
Тому питання полягає не лише у світовій ціні зерна. Значення має й те, скільки коштує доставити продукцію від українського виробника до покупця.
За високої вартості перевезення навіть зовнішня ціна, прийнятна для покупця, не означає аналогічної дохідності для аграрія.
Що відомо про ситуацію станом на кінець вересня
Оцінка LNZ Export була озвучена 30 вересня 2026 року. На цей момент компанія фіксувала внутрішню ціну близько $100/т і розрив із собівартістю щонайменше $50/т у частині регіонів.
Водночас ситуація відрізняється залежно від культури. Соя та соняшник, за словами Гуменюка, все ще залишаються прибутковими. Кукурудза перебуває ближче до межі беззбитковості, однак у LNZ Export бачать передумови для поліпшення її цінової ситуації.
Для інших зернових ключовим обмеженням продовжують залишатися низькі закупівельні рівні та витрати на експортну логістику.
Таким чином, собівартість зерна та фактична ціна його реалізації зараз можуть суттєво відрізнятися. У деяких регіонах цей розрив, за оцінкою LNZ Export, сягає щонайменше $50 на кожній тонні. Для кукурудзи компанія очікує можливості повернення до беззбитковості, тоді як соя та соняшник уже залишаються прибутковими.
Читайте також: Економіка Великої Британії зросла на 0,5%: ONS покращило оцінку ВВП за другий квартал
